Слово штани походить від прасл.*šьtany, що являє собою форму множини слова *šьt-ana (варіант штані походить від форми двоїни*šьtaně). Значенням *šьt-ana (раніша форма *šitana < *si̯ŭtana) було «тканина, що зшиваєтся чи пришивається до другої», і пов'язується з дієсловом *šiti. Менш ймовірними є версії тюркського (від дав.-тюрк.ičton — «внутрішній, нижній одяг, штани»), іранського (ір.štāna — «нога», «холоша»), романського (італ.sottana, фр.soutane — «довгий одяг, сутана») походження, а також виведення від пра-і.є.*steg-/*stog- («покривати»)[8].
Застаріле панталони походить з французької мови (pantalon). Окрім чоловічих штанів, панталонами називають і різновид жіночої спідньої білизни, довгі труси, які покривають нижню частину тулуба від пояса звичайно до колін[7].
Різновиди
Сучасні класичні штани за довжиною повинні закривати половину підбора черевиків. Короткі штани називають шортами. Популярні також штани довжиною нижче колін, котрі часто називають бриджі.
За покроєм розрізняють такі типи штанів:
класичні (брюки) — частина класичного чоловічого костюму; як правило, прасуються "на стрілки"; низ холоші знизу підшивається кіперною стрічкою
Поясним одягом українських чоловіків служили штани (гачі, ґачі, ґаці, шаровари, ногавиці, порти, портки, портяниці)[13]. Вважається, що цей вид одягу винайшли скіфи, котрі велику частину свого життя проводили в сідлі[14]. З найдавніших часів слов'яни носили вузькі полотняні штани. Штани шилися із грубого полотна на літо, із сукна — на зиму.
Було два типи крою
вузькі штани у тих місцевостях, де сорочку носили «навипуск» (давній слов'янський спосіб),
Вузькі штани в Україні також були називали ґаланці́[15]. Жителі Прикарпаття носили штани з жовтого або білого домотканого сукна, а у високогірних районах Карпат і на Закарпатті шили також зимові штани з овчини хутром усередину[14].
Існує 2 варіанти покрою вузьких штанів — залежно від того, де застосовано клини (Полісся, Бойківщина). У стані рубець полотняних штанів викінчується «очкуром» (шнурком, протягненим через верхню закладку). У сукняних штанях на стані через петлі протягали шкіряний ремінь. Штани рідко і скупо прикрашали. В гуцулів на сукняних штанях бували декоративні шви. У підгірян і бойків тоненькою монохромною (як правило, зеленою) смужкою вишивки прикрашали кишені (новіша традиція). На Покутті полотняні штани мали білі мережки. На Лемківщині сукняні штани мали кольоровий випуск і металеві ґудзики.