Хака́ма (яп.【袴】, はかま, [hakama], «штани») — традиційні японські довгі, широкі, шаровароподібніштани. Різновид штанів-спідниці, шароварів. Відомі з VII століття. Носилися як чоловіками, так і жінками, переважно представниками світської влади та духовенством. Поділялися на різні види. Виготовлялися з конопель, бавовни, шовку та інших тканин. Форма, колір, тканина й візерунки штанів залежали від епохи та статусу носія[1]. У XIII — XVII століттях були частиною військового костюму хітатаре. З кінця XVI ст. носилися самураями в парі з наплічницею катаґіну як нижня частина офіційної форми камішімо («верх-низ»)[2]. У новітню добу — складова жіночого одягу на випускний чи церемонію повноліття, чоловічого шлюбного одягу, костюмів шінтоїстського жрецтва та буддистського чернецтва, спортивної форми майстрів та учнів бойових мистецтв тощо. До поширення західного одягу в Японії в XIX столітті словом «хакама» японці позначали будь-які штани.
Різновиди
Довгі (長袴, наґахакама) — офіційні штани домодерного часу. Складова парадного одягу аристократії та самурайства. Холоша таких штанів була у півтора-два рази довше за довжину ноги, інколи мала затяжки на кінці[2][3].
Довгі хакама
Костюм кашішімо
Магнат у довгих штанах
Костюм хітатаре
Звичайні (平袴, хірабакама) — повсякденні штани, скорочені довгі хакама. Холоша доходила до ступні й, зазвичай, не мала затяжок. Носилися в парі з наплічницею катаґіну[4].
Половинчасті (半袴, хамбакама) — інша назва звичайних хакама у XVI cт.[4].
Обрізані (切袴, кіріхакама) — інша назва звичайних хакама[4].
Малі (小袴, кобакама) — інша назва звичайних хакама у XVI cт.; також короткі штанів, холоша яких доходила до середини гомілки[4].
Звичайні хакама
Малі хакама
Костюм хітатаре
Випускниці
Жриці у червоних хакама
Майстер у хакама
Сашінукі, або шаровари (指貫, сашінукі) — широкі хакама, холоші яких зав’язуються знизу у кісточок мотузком. Атрибут одягу придворних з VIII ст[1]
Аристократ у шароварах сашінукі
Священик у шароварах
Примітки
↑ абШаровари // Коваленко О. Самурайські хроніки. Ода Нобунаґа... С. 568.
↑ абХакама // Коваленко О. Самурайські хроніки. Ода Нобунаґа... С. 549.
↑Dunn, C. J. Everyday life in traditional Japan... — P. 21-22.
↑ абвгХамбакама // Коваленко О. Самурайські хроніки. Ода Нобунаґа... С. 544.