KN-23
KN-23, офіційна назва Hwasong-11Ga кор. 《화성-11가》형 (поліпшена Hwasong-11)[5][6] позначення твердопаливної тактичної балістичної ракети виробництва Північної Кореї. КонструкціяЗзовні ракета KN-23 схожа на російську балістичну ракету 9М723 оперативно-тактичного комплексу «Іскандер-М»[7] та південнокорейську Hyunmoo-2B з певними зовнішніми відмінностями. Подібно ракеті «Іскандер-М» має квазібалістичну траєкторію, після досягнення висоти в близько 50 км рухається в атмосфері, де може виконувати корекцію траєкторії польоту аеродинамічними рулями. За оцінками, з бойовою частиною в 500 кг дальність польоту становить до 450 км. З легшою бойовою частиною дальність зростає до 690 км. Бойова частина може бути звичайна: унітарна або касетна, чи ядерна[8]. За умови застосування супутникової системи навігації для наведення ракети її кругове імовірне відхилення може бути на рівні 100 метрів, а при використанні лише інерційної системи наведення — до 200 метрів[9][10][4]. Ракета KN-23 має істотно більші габарити за ракету комплексу «Іскандер» та, ймовірно, має такий самий твердопаливний ракетний двигун діаметром 1,1 м від ракети Pukkuksong-1. Цей двигун дещо довший, а ракета має тільки одну ступінь. Двигун має істотно відмінну від «Іскандера» будову, а транспортно-пускова установка має більше місця для ракети[11]. Ракета KN-23 імовірно має замінити старіші оперативно-тактичні балістичні ракети з рідинним двигуном типу Hwasong-5 та Hwasong-6. Завдяки колісній транспортно-пусковій установці та твердопаливному ракетному двигуну має значно кращу мобільність та готовність до пуску. Квазібалістична траєкторія з низьким апогеєм та здатністю маневрувати на термінальній ділянці робить її складнішою мішенню для систем протиракетної оборони. Вища, в порівнянні з попередніми системами, точність означає меншу витрату для ураження цілі[9][10][4]. Імовірно, в розробці KN-23 були використані готові напрацювання з інших країн. Так, наприклад, Корейське центральне інформаційне агентство на відміну від KN-24 згадує лише постачання KN-23 у війська, та майже не згадує про її розробку. В той час, як KN-24 названі «Снарядами чучхе», для KN-23 таке позначення ніколи не використовується. Те, що основна увага приділяється бойовій готовності системи також свідчить на користь того, що ракета була передана у війська без випробувань (на відміну від, наприклад, Hwasong-10)[12]. Попри все, ракета KN-23 має істотні відмінності від балістичних ракет комплексу «Іскандер»[13]. Ракета KN-23 має достатньо місця для 1500 кг бойової частини в порівнянні з 700 кг для ракет комплексу 9К72 «Ельбрус» або 800 кг «Іскандер»[14]. Характеристики
ВаріантиВідомі такі варіанти ракети:
Бойове застосуванняРосійсько-українська війна4 січня 2024 року речник Ради національної безпеки США повідомив, що за даними розвідки росія використала північнокорейські балістичні ракети під час масштабних атак 29 грудня 2023 року у напрямку Запоріжжя та 2 січня 2024 року по Харкову[16]. Ці дані підтвердило українське видання Defense Express з огляду на проведений аналіз уламків та що йдеться саме про KN-23[7][17]. Одна з ракет, від якої залишились доволі великі уламки, вдарила по центру Харкова, неподалік майдану Свободи[18]. За даними американської розвідки випущена 29 грудня 2023 року ракета впала у полі в Запорізькій області, а 2 січня 2024 р. Росія вже застосувала кілька північнокорейських ракет[16][19]. Декілька північнокорейських ракет було знов застосовано 6 січня 2024 року, принаймні одна з них поцілила по Харкову[20]. 10 січня 2024 року міністри закордонних справ 47 країн засудили постачання Північною Кореєю балістичних ракет Росії[21]. 7 лютого 2024 року Росія ймовірно знову використала північнокорейські балістичні ракети під час масованого ракетного обстрілу України 7 лютого 2024 року. За попередніми даними було використано дві ракети для удару по Харкову[22][23]. Щонайменше 24 ракети (імовірно, Kn-23/24) були використані російськими окупантами під час ракетних обстрілів України. За період з 30 грудня 2023 по 7 лютого 2024 року окупанти завдали щонайменше 12 ударів по семи регіонах України цим типом ракет — по Запоріжжю, Києву (три атаки), Харкову (дві атаки) та містам і селам в Кіровоградській, Полтавській, Донецькій, Дніпропетровській областях. Ці обстріли вбили 14 цивільних, і ще понад 70 осіб дістали поранення[джерело?]. 15 лютого 2024 року, за повідомленням Нацполіції України, в ході масованого ракетного удару, по Запоріжжю російські окупанти завдали обстріли трьома ракетами типу KN-23 та Х-31. 16 лютого 2024 року імовірно знову було застосовано ракети KN-23 по Полтавщині та Кіровоградщині[24]. Після перших випадків застосування цих ракет сталась перерва тривалістю в майже п'ять місяців. На думку видання Defense Express вона була потрібна росіянам або для доопрацювання ракет (усунення виявлених недоліків), або ж для напрацювання нової тактики їхнього застосування в поточних умовах[25]. 5 серпня 2024 року — по Києву, Броварах і Полтаві[26]. В ніч з 10 на 11 серпня 2024 по Київщині. В результаті самоліквідації ракети і безконтрольного падіння знищено приватний будинок, загинуло 2 людей (серед них 1 дитина)[27]. ОператориРосіяВ перших числах 2024 року стало відомо, що росія застосовує балістичні ракети північнокорейського походження. Аналіз уламків вказав на KN-23. Однак, достеменно невідомо скільки пускових установок було отримано, хто їх обслуговує — північнокорейські військові, або ж російські військові[17]. За словами начальника Головного управління розвідки України Кирила Буданова в 2024 році РФ отримала від КНДР 148 балістичних ракет KN-23. Очікується, що у 2025 році Пхеньян передасть Москві ще 150 таких ракет[28]. Слід зазначити, що резолюціями Ради Безпеки ООН 1718 (2006), 1874 (2009), та 2270 (2016) накладено ембарго на Північну Корею: ними заборонено країнам-членам ООН купувати та/або продавати озброєння та військову техніку до КНДР[29]. Див. такожПримітки
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia