Hippocrepis emerus

Hippocrepis emerus
Квітки Hippocrepis emerus
Біологічна класифікація
Царство:	Рослини (Plantae)
Клада:	Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада:	Покритонасінні (Angiosperms)
Клада:	Евдикоти (Eudicots)
Клада:	Розиди (Rosids)
Порядок:	Бобовоцвіті (Fabales)
Родина:	Бобові (Fabaceae)
Рід:	Підківка (Hippocrepis)
Вид:	H. emerus
Біноміальна назва
Hippocrepis emerus (L.) Lassen
Синоніми
Emerus major Mill., Gard. Dict. ed. 8 n.º 1 (1768) Coronilla emerus L., Sp. Pl. 742 (1753) Emerus alpestris Scheele in Flora 27: 443 (1843) Emerus caesalpini Medik. in Vorles. Churpfälz. Phys.-Ökon. Ges. 2: 368 (1787) Coronilla florida Salisb., Prodr. Stirp. Chap. Allerton 341 (1796), nom. illeg. Emerus fruticosus Hornem., Hort. Bot. Hafn. 695 (1815) Emerus hortensis Desv. in Mém. Soc. Linn. Paris 4: 299 (1826)1

Hippocrepis emerus — вид багаторічних рослин, що належать до роду Hippocrepis родини Fabaceae.

Морфологічна характеристика

Це напівкущ 0.3–2.5 метра. Гілки притиснуто волосисті, пізніше голі. Листки 2–5 см завдовжки, зелені, перисті, з 2–4 парами клинуватих листочків; листочки обернено-яйцюваті, 10–20 × 7–10 мм. Квітконоси в 2–3 рази довші за листя. Зонтики 1–8-квіткові. Віночки 14–22 мм, яскраво-жовті, кігтики більш ніж удвічі довші за чашолистки. Боби 5–11 × 0.2 см[1][2].

Поширення

Вид росте в Європі (пд. Норвегія, пд. Швеція, Чехія, Словаччина, Австрія, Ліхтенштейн, Швейцарія, Німеччина, Угорщина, Україна [Крим], колишня Югославія, Албанія, Болгарія, Греція, Італія (у т. ч. Сардинія, Сицилія), Румунія, сх. Іспанія, Франція (у т. ч. Корсика), Мальта), Північній Африці (пн. Лівія, Туніс), Західній Азії (Кіпр, Ліван, Туреччина, Грузія)[3][4]. Росте серед чагарників, особливо на основних ґрунтах[1].

Використання

Рослина збирається з дикої природи для місцевого використання як ліки та барвник. Його часто вирощують як декоративну рослину в садах, особливо цінуючи за тривалий період цвітіння[5].

Галерея

• 
  загальний вигляд
• 
  плоди
• 
  ілюстрація

Примітки

1. Hippocrepis emerus. Türkiyebitkileri.com. Процитовано 19.03.2023. (англ.)
2. Hippocrepis emerus. botany.cz. Процитовано 19.03.2023. (чеськ.)
3. Hippocrepis emerus. Plants of the World Online. Процитовано 19.03.2023.
4. Hippocrepis emerus. Euro+Med Plantbase. Процитовано 19.03.2023.
5. Hippocrepis emerus. Useful Temperate Plants Database. Процитовано 19.03.2023. (англ.)