Fulmine (1896)
«Фульміне» (італ. Fulmine) — перший ескадрений міноносець Королівських ВМС Італії кінця XIX століття. Історія створення«Фульміне» був першим есмінцем у складі італійського флоту[1]. Він був розроблений генерал-інспектором Корпусу морських інженерів Ернесто Мартінецом (італ. Ernesto Martinez) [2] під впливом аналогічних розробок британського та німецького флоту. «Фульміне» багато в чому був експериментальним кораблем. Його розробка, будівництво та експлуатація дали змогу набути досвіду італійському кораблебудуванню[3]. Тоді як озброєння відповідало заявленим вимогам, корпус корабля мав певні проблеми, внаслідок чого корабель не зміг досягнути замовленої швидкості у 26,5 вузлів. «Фульміне» був єдиним кораблем свого класу. Із врахуванням досвіду, набутого при його будівництві та експлуатації, були розроблені наступні класи есмінців: «Лампо», «Нембо» та «Сольдато», які були побудовані в Італії. Історія службиУ 1910 році італійський фізик Доменіко Пачіні використовував «Фульміне» для серії експериментів з іонізації повітря[4]. Есмінець «Фульміне» брав участь в італійсько-турецькій війні[1]. 10 квітня 1912 року він разом з броненосними крейсерами «Карло Альберто», «Марко Поло» та допоміжними крейсерами брав участь в обстрілі міста Зуара — центру постачання військових матеріалів для турецьких загонів. З початком Першої світової війни «Фульміне» тимчасово був зарахований до складу 5-ї ескадри есмінців (разом з «Нембо», «Бореа», «Турбіне», «Есперо» та «Авкілоне»), але до участі у бойових діях не залучався[5]. Незважаючи на те, що «Фульміне» вже був застарілим кораблем, він залучався до супроводу конвоїв та протичовнового патрулювання[1]. Під час однієї з конвойних операцій «Фульміне» опосередковано став причиною загибелі транспортного корабля «Мінас». Під час війни Середземне море було поділене на зони відповідальності французького, італійського та британського флоту. У лютому 1917 року з Неаполя в Салоніки вирушив транспортний корабель «Мінас» у супроводі есмінця «Фульміне». На відсталі близько 200 миль на схід від Мальти закінчувалась зона відповідальності італійського флоту і починалась зона відповідальності британського флоту. Але жоден британський корабель не прийшов для супроводу «Мінаса», який зрештою був потоплений німецьким підводним човном «SM U 39» у точці з координатами 36°25′ пн. ш. 18°24′ сх. д. / 36.417° пн. ш. 18.400° сх. д., внаслідок чого загинуло 870 чоловік[6].[7]. У 1921 році «Фульміне» був виключений зі складу флоту і зданий на злам[1]. Література
Посилання
Примітки
|