Ескадрені міноносці типу «Розоліно Піло»

Ескадрені міноносці типу «Розоліно Піло»
Classe Rosolino Pilo
Ескадрений міноносець «Розоліно Піло»
Служба
Тип/клас ескадрені міноносці
Держава прапора Королівство Італія
Третій Рейх Третій Рейх
Італія Італія
Належність Королівські ВМС Італії
Замовлено 8
Закладено 8
Спущено на воду 8
Ідентифікація
Параметри
Тоннаж 770 тонн (стандартна)
912 тонн (повна)
Довжина 73 м
Ширина 7,3 м
Осадка 2,3 м
Технічні дані
Рухова установка 2 × парові турбіни
4 × парових котли
Потужність 16 000 к.с.
Швидкість 30 вузлів
Автономність плавання 1 200 миль на швидкості 14 вузлів
Екіпаж 69
Озброєння
Артилерія При вступі у стрій
4 x 76-мм гармати «76/40 Mod. 1916 R.M.»
2 x 76-мм гармати «76/30»
З 1919 року
5 x 102-мм гармат «102/35 Mod. 1914»
2 x 40-мм гармати Vickers Mark II
З 1941 року
2 x 102-мм гармати «102/35»
6 x 20-мм автоматів Breda 20/65 Mod. 1935
Торпедно-мінне озброєння 4 × 450-мм торпедних апаратів

Ескадрені міноносці типу «Розоліно Піло» (італ. Classe Rosolino Pilo) — серія ескадрених міноносців ВМС Італії часів Першої світової війни.

Історія створення

Ескадрені міноносці типу «Розоліно Піло» були розроблені фірмами «Паттісон» та «Одеро» як подальший розвиток есмінців типу «Індоміто».

Представники

Корабель Виготовлювач Закладено Спущено У строю Доля
«Розоліно Піло»
«Rosolino Pilo» 		«Cantiere navale di Sestri Ponente» 19 серпня 1913 року 24 березня 1915 року 25 травня 1915 року Зданий на злам 1 жовтня 1954 року
«Джузеппе Чезаре Абба»
«Giuseppe Cesare Abba» 		«Cantiere navale di Sestri Ponente» 19 серпня 1913 року 25 травня 1915 року 6 липня 1915 року Зданий на злам 1 вересня 1958 року
«Піладе Брондзетті»
«Pilade Bronzetti»
«Джузеппе Децца»
«Giuseppe Dezza» 		«Cantiere navale di Sestri Ponente» 12 вересня 1913 року 26 жовтня 1913 року 1 січня 1916 року 16 січня 1921 року перейменований на «Джузеппе Децца»
Затоплений 16 вересня 1943 року, потім піднятий німцями та перейменований на «ТА35»
Підірвався на міні та затонув 17 серпня 1944 року, але піднятий та включений до складу флоту
Затоплений 3 травня 1945 року
«Джузеппе Міссорі»
«Giuseppe Missori» 		«Cantiere navale di Sestri Ponente» 19 січня 1914 року 20 грудня 1915 року 7 березня 1916 року Захоплений німцями 10 вересня 1943 року, перейменований на «ТА22»
Затоплений 3 травня 1945 року
«Антоніо Мосто»
«Antonio Mosto» 		«Cantiere Pattison», Неаполь 9 жовтня 1913 року 20 травня 1915 року 7 липня 1917 року Зданий на злам 15 грудня 1958 року
«Іпполіто Ньєво»
«Ippolito Nievo» 		«Cantiere navale di Sestri Ponente» 19 серпня 1913 року 24 липня 1915 року 1 жовтня 1915 року Зданий на злам 24 квітня 1938 року
«Франческо Нулло»
«Francesco Nullo»
«Фрателлі Кайролі»
«Fratelli Cairoli» 		«Cantiere Pattison», Неаполь 24 вересня 1913 року 12 листопада 1914 року 1 травня 1914 року 16 січня 1921 року перейменований на «Фрателлі Кайролі»
Підірвався на міні та затонув 23 вересня 1940 року
«Сімоне Ск'яффіно»
«Simone Schiaffino» 		«Cantiere navale di Sestri Ponente» 12 вересня 1913 року 11 вересня 1915 року 7 листопада 1915 року Підірвався на міні та затонув 24 квітня 1941 року

Конструкція

Порівняно з попереднім типом, есмінці типу «Розоліно Піло» мали артилерію єдиного калібру (6 76-мм гармат), збільшену місткість паливних цистерн. До складу енергетичної установки входила турбіна крейсерського ходу.

Після закінчення Першої світової війни кораблі були переозброєні п'ятьма 102-мм гарматами «102/35 Mod. 1914» та двома 40-мм гарматами Vickers Mark II.

У 1929 році були перекласифіковані в міноносці.

У 1941-1942 роках на вцілілих кораблях кількість 102-мм гармат була зменшена до двох. Два з чотирьох торпедних апаратів були демонтовані. Замість 40-мм гармат були встановлені шість 20-мм автоматів Breda 20/65 Mod. 1935.

Література

  • Conway's All the World's Fighting Ships, 1906—1921. — London: Conway Maritime Press, 1985. — ISBN 0 85177 245 5 (англ.)
  • Эсминцы Второй мировой:первый в мире полный справочник /Александр Дашьян. - Москва:Эксмо:Яуза,2019,-416 с. ISBN 978-5-04-098439-8 (рос.)

Посилання