Fistful of Metal
Fistful of Metal — дебютний студійний альбом американського треш-метал гурту Anthrax, випущений у січні 1984 року лейблом Megaforce Records (лише в США) та Music for Nations на міжнародному рівні. Альбом містить кавер на пісню Еліса Купера «I'm Eighteen». Це єдиний альбом гурту, в якому брали участь: оригінальний вокаліст Ніл Турбін і оригінальний бас-гітарист Ден Лілкер, яких замінили Метт Феллон (і згодом третій вокаліст Джоуї Беладонна) і Френк Белло, відповідно. ПередісторіяОднокласники Денні Лілкер і Скотт Ян заснували Anthrax у 1981 році в Нью-Йорку. Вони обидва грали на гітарі, але Лілкер перейшов на бас, коли вони не змогли знайти басиста. У 1982 році, після деяких змін у складі до Anthrax приєднався вокаліст Ніл Тербін. Барабанщик Чарлі Бенанте та соло-гітарист Ден Шпітц приєдналися в 1983 році[2]. Anthrax записали демо з п'яти треків на початку 1983 року, що призвело до того, що гурт підписав контракт з Megaforce Records Джона Зазули. Лейбл випустив семидюймовий сингл «Soldiers of Metal / Howling Furies», який розійшовся тиражем 3000 копій за два тижні[3]. Fistful of Metal був записаний у Pyramid Sound Studios, що Ітаці, Нью-Йорк, і спродюсований Карлом Кенеді, барабанщиком The Rods. Альбом був випущений у січні 1984 року лейблом Megaforce у США, Music for Nations у Великій Британії та Roadrunner у Європі.[4] Незабаром після випуску Fistful of Metal, Лілкер був звільнений Anthrax. Група найняла племінника Чарлі Бенанте, Френка Белло, як заміну Лілкеру. Тербін став співавтором більшості треків з альбому(а також трьох пісень з наступного альбому гурту — Spreading the Disease). Тербіна вигнали з гурту через кілька тижнів після шоу Roseland Ballroom з Metallica. Колишній гітарист гурту Грег Воллс заявив, що він був шокований тим, що альбом був випущений без згадки про те, що він є основним автором пісень «Panic» і «Metal Thrashing Mad», а також співавтором інших пісень альбому[5]. ВідгукиВідгуки про Fistful of Metal були неоднозначними. Ксав'єр Рассел з Kerrang! назвав його чудовим дебютним альбомом із піснями, які були зіграними «зі швидкістю сто миль на годину», що правда, які могли бути «трохи оригінальнішими»[6]. Стів Г'юї з AllMusic заявив, що Anthrax ще не знайшли свого характерного стилю і звучачи більше як кавер-група Judas Priest, а тексти пісень використовують стериотипи хеві-металу. Канадський журналіст Мартін Попофф високо оцінив гарний звук і «майже оперний анти-треш-вокал» Тербіна, вважаючи, що альбом відповідальний за "повернення Нью-Йорка на метал-мапу США[7]. Термін треш-метал був вперше використаний у музичній пресі журналістом Kerrang! Малкольмом Доумом, посилаючись на пісню «Metal Thrashing Mad». Незважаючи на визнання, Fistful of Metal вважається одним із найменш представлених студійних альбомів у кар'єрі Anthrax. Більшість пісень з альбому рідко виконувалися наживо після того, як група здобула популярність з наступними двома альбомами, Spreading the Disease та Among the Living. У 1986 році альбом був заборонений у Німеччині Федеральним департаментом у справах медіа, шкідливих для молоді, через насильницьку обкладинку[8]. Термін дії заборони закінчився. Треклист
Учасники записуІнформація взята з приміток альбому.[9] Anthrax
Інші
Примітки
|
Portal di Ensiklopedia Dunia