Fathers and Sons

Fathers and Sons
Студійний альбом
Виконавець	Мадді Вотерс
Дата випуску	серпень 1969
Записаний	• 21, 22 і 23 квітня 1969, Ter-Mar Studios, Чикаго, Іллінойс; • 24 квітня 1969, Super Cosmic Joy-Scout Jamboree, Чикаго, Іллінойс
Жанр	блюз
Тривалість	64 хв 32 с
Мова	англійська
Лейбл	Chess (LP/S-127)
Продюсер	Норман Дейрон
Професійні огляди	• AllMusic посил. • Blues.ru посил.
Хронологія Мадді Вотерса
Попередній After the Rain (1969) They Call Me Muddy Waters (1971) Наступний

Fathers and Sons — подвійний студійний альбом американського блюзового музиканта Мадді Вотерса, випущений у серпні 1969 року лейблом Chess.

Історія альбому

Створення

Запис

Обкладинка

Ілюстрація обкладинки Fathers and Sons була створена Доном Вілсоном на основі розписів Мікеланджело в Сікстинській капелі. Дизайн альбому був розроблений компанією Daily Planet. Розширене перевидання 2001 року на MCA Records містить дизайн, створений Майком Фінком.

Позиції в чартах

У 1969 році Fathers and Sons посів 70-е місце в чарті Billboard 200, ставши найуспішнішим альбомом Мадді Вотерса в хіт-парадах; це було найвище місце музиканта на вершині чартів. Наступним потраплянням до чартів Вотерса став випуск альбому Hard Again лише у 1977 році.

Реакція критиків

Оглядач AllMusic Ліндсей Плейнер поставив альбому Fathers and Sons оцінку 3 з 5. Дмитро Казанцев з Blues.Ru у своїй рецензії поставив альбому оцінку 4 з 5, а Олексій Калачов також 4 з 5.

Журналіст Піт Велдінг у своєму огляді для Rolling Stone (24 травня 2001) назвав цей альбом «одним з найкращих виступів Мадді Вотерса», відзначившу гру Баттерфілда і Сема Лея на барабанах.

Список композицій

1. «All Aboard» (Маккінлі Морганфілд) — 2:50
2. «Mean Disposition» (Маккінлі Морганфілд) — 5:42
3. «Blow Wind Blow» (Маккінлі Морганфілд) — 3:35
4. «Can't Lose What You Ain't Never Had» (Маккінлі Морганфілд) — 3:03
5. «Walkin' Thru the Park» (Маккінлі Морганфілд) — 4:45
6. «Forty Days and Forty Nights» (Бернард Рот) — 3:04
7. «Standin 'Round Crying» (Маккінлі Морганфілд) — 4:01
8. «I'm Ready» (Віллі Діксон) — 3:33
9. «Twenty Four Hours» (Едді Бойд) — 4:46
10. «Sugar Sweet» (Мел Лондон) — 2:16

записані під час концерту в Super Cosmic Joy-Scout Jamboree

1. «Long Distance Call» (Маккінлі Морганфілд) — 3:35
2. «Baby Please Don't Go» (Маккінлі Морганфілд) — 3:05
3. «Honey Bee» (Маккінлі Морганфілд) — 3:57
4. «The Same Thing» (Віллі Діксон) — 6:00
5. «Got My Mojo Working (Part 1)» (Престон Фостер) — 3:39
6. «Got My Mojo Working (Part 2)» (Престон Фостер) — 5:33

Учасники запису

• Мадді Вотерс — вокал, гітара
• Отіс Спенн — фортепіано
• Майкл Блумфілд — гітара
• Пол Баттерфілд — губна гармоніка
• Дональд «Дак» Данн — бас-гітара
• Сем Лей — ударні
• Джефф Карп — губна гармоніка [хроматична] (1)
• Пол Асбелл — ритм-гітара (5, 6, 10)
• Філ Апчерч — бас-гітара (1)
• Бадді Майлз — ударні (16)

Технічний персонал

• Норман Дейрон — продюсер
• Рон Мало (1—10), Райс Гамел (11—16) — інженер
• Дон Вілсон — ілюстрація
• Daily Planet — дизайн альбому
• Піт Велдінг, Філ Чесс, Віллі Діксон — консультанти

Посилання

• Огляд [Архівовано 11 жовтня 2018 у Wayback Machine.] на AllMusic (англ.)
• Огляд [Архівовано 12 жовтня 2018 у Wayback Machine.] на Blues.ru (рос.)
• Огляд [Архівовано 12 жовтня 2018 у Wayback Machine.] Піта Велдінга для Rolling Stone (англ.)
• Опис [Архівовано 11 жовтня 2018 у Wayback Machine.] на Discogs (англ.)