|
Embraer
Embraer (порт. Empresa Brasileira de Aeronáutica) — бразильський авіабудівний конгломерат, який виробляє комерційні, військові, корпоративні та сільськогосподарські літаки, а також надає послуги в галузі авіації. Штаб-квартира розташована в місті Сан-Жозе-дус-Кампус, штат Сан-Паулу. Компанія конкурує на міжнародному рівні з канадською Bombardier за звання третього за величиною виробника літаків після Airbus і Boeing. Історія Прагнучи розвинути галузь регіональних літаків, бразильський уряд в 1940-50-х роках інвестує в цю царину.[8] Незважаючи на це, результат — створення компанії Embraer — з'явився тільки в 1969 році. Вона заснована як компанія, контрольована державою. Її першим президентом став призначений на цю посаду урядом Озіріс Сілва[en].[9] Першим літаком компанії став турбогвинтовий пасажирський EMB 110 Bandeirante. Раннє зростанняЗростанню компанії в перший час сприяли контракти на виробництво з боку бразильського уряду.[10] Вона залишалася єдиним постачальником літаків для місцевого ринку аж до 1975 року. У 1970-х більшість продукції Embraer становили військові літаки, в тому числі AT-26 Xavante (вироблений за ліцензією італійський Aermacchi MB-326) і EMB 312 Tucano. Ситуація змінилася в 1985 році, коли був представлений регіональний пасажирський літак EMB 120 Brasilia.[11] Він був націлений на експорт і став найбільш успішним на той момент літаком Embraer. Виробництво літаків Piper за ліцензієюУ 1974 почала виробництво за ліцензією легких літаків компанії Piper Aircraft. Виробництво було організовано за принципом CKD: деталі вироблялися на заводі Piper в США, після чого доставлялися Embraer для остаточного складання і продажу в Бразилії і країнах Латинської Америки. До 1978 року більшість деталей і компонентів проводилися вже на місці. У період з 1974 по 2000 рік було продано близько 2,5 тисячі вироблених за ліцензією літаків. ПриватизаціяСтворена за задумом бразильського уряду і контрольована державою з самого моменту створення і згодом Embraer почала процес приватизації під час правління Ітамара Франку.[12] У той період приватизувалися і багато інших бразильських компаній, доти підконтрольні уряду. Embraer була продана 7 грудня 1991 року,[13] що дозволило уникнути назріваючого банкрутства. При цьому компанія продовжила вигравати державні контракти. В уряду залишилася лише «золота акція», що дає можливість права вето в питаннях поставок військових літаків. Вихід на біржіУ 2000 проводиться первинне публічне розміщення акцій Embraer одночасно на двох фондових біржах: NYSE і BM & F Bovespa. Акції компанії (станом на 2008 рік) були поділені наступним чином: Bozano Group — 11,10 %, Previ (бразильський пенсійний фонд) — 16,4 %, Sistel — 7,4 %, Dassault Aviation — 2,1 %, EADS — 2,1 %, Thales — 2,1 %, Safran — 1,1 %, уряд Бразилії — 0,3 %, інші нині котируються на біржі. Створення нових літаків: військових, регіональних і адміністративних У середині 1990-х років компанія фокусується на виробництві невеликих комерційних авіалайнерів, віддаючи їм пріоритет над військовою авіацією, яка раніше становила більшість вироблених Embraer літаків.[8] Незабаром виробництво розширилося і до більших регіональних авіалайнерів, розрахованих на 70-110 пасажирських місць, а також менших за розміром адміністративних літаків. Сьогодні компанія продовжує виробляти літаки як для цивільних, так і для військових потреб. У жовтні 2010 року було оголошено про плани з розвитку далекомагістральних адміністративних авіалайнерів, серед яких на той момент переважали літаки Gulfstream, Bombardier і Dassault. Через три роки, в жовтні 2013, компанія представляє Lineage 1000E.[14] Військово-транспортна авіація19 квітня 2007 року було оголошено про розгляд виробництва двомоторного військово-транспортного літака KC-390. Робота почалася в 2009 році з фінансування ВПС Бразилії. Інтерес у купівлі такого літака також висловила бразильська поштова служба Correios. Крім того, зацікавлені були і деякі країни Південної Америки, включаючи Аргентину.[15] З використанням багатьох технологій, розроблених для Embraer 190, KC-390 повинен забезпечити вантажопідйомність до 23 тонн,[16] а також покликаний замінити транспортні літаки часів Холодної війни. Розбіжності через урядові субсидіїСвітовою організацією торгівлі було встановлено, що уряди Бразилії та Канади в кінці 1990-х — початку 2000-х надавали незаконні субсидії приватним місцевим авіабудівним компаніям (Embraer і Bombardier Aerospace відповідно). Виробничі потужностіШтаб-квартира розташована в місті Сан-Жозе-дус-Кампус, штат Сан-Паулу. Там же знаходиться і одне з виробництв. Інші заводи Embraer в Бразилії є на території того ж штату в містах Ботукату, Гавіала-Пейшоту і, можливо, деяких інших. Компанія має представництва в Пекіні, Парижі, Сінгапурі, Форт-Лодердейлі і Вашингтоні. Виробництва за межами Бразилії
Дочірні компанії
Спільні підприємства
ПродукціяКомерційні літаки 
Військові літаки 
Корпоративні літаки
Сільськогосподарські літакиЛітаки загального призначенняЕкспериментальні літакиЛітаки, вироблені за ліцензієюВійськові
Цивільні (загального призначення)
Плани на майбутнєУ травні 2011 Embraer заявила про розгляд планів зі створення більших авіалайнерів з п'ятимісними рядами (п'ять місць, розділених проходом), але в підсумку вирішує розвивати сімейство E-Jet і розробляти його в другому поколінні — E-jet E2. Поставки
Дані включають в себе військові модифікації пасажирських літаків. Станом на 2015 рік в світі експлуатується 620 літаків сімейства ERJ 145 і 1102 — E-Jet. Примітки
Посилання
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
