Всі підприємства, які виробляють системи й елементи озброєння, вибухові й отруйні речовини, розщеплювані й радіоактивні матеріали, ракетні носії, космічні й літальні апарати, військове спорядження, підприємства й об'єкти, які забезпечують обслуговування, запуск та супровід космічних апаратів, які здійснюють науково-дослідні й дослідно-конструкторські роботи в зазначених галузях — незалежно від обсягів військових замовлень;
Захищені робочі приміщення запасних пунктів управління всіх органів державної влади, а також об'єкти зв'язку й інженерної інфраструктури, які призначені для використання в особливий період.
За країнами
СРСР
В оборонній промисловості СРСР на 1991 рік було близько 1 100 установ й підприємств (НДІ, заводів, фабрик) з кількістю працюючих на них більше за 9 000 000 осіб.
↑Лесин А. В., Щерба А. Н. Концепция ВПК в книге Н. С. Симонова «Военно-промышленный комплекс СССР в 1920-е — 1950-е годы: темпы экономического роста, структура, организация производства и управление» и других новейших трудах российских исследователей // КЛиО : Журнал для учёных / Санкт-Петербургский государственный технический университет. — СПб. : Изд-во СпбГТУ, 1998. — № 1. — С. 278.
Военный энциклопедический словарь (ВЭС), М., Воениздат, 1984 г., 863 стр. с иллюстрациями (ил.), 30 листов (ил.);
«Военный энциклопедический словарь» (ВЭС), М., Воениздат, 2007 г.;
Григорьев М. Н., Е.Ю. Краснова; Маркетинг продукции военного назначения : учебник/ Издательство Инфо-да, - Спб., 2011. — С.435 — ISBN 978-5-94652-344-8
Постановление Правительства Российской Федерации от 7 апреля 2008 года № 252 «О перечне специальностей среднего профессионального образования для подготовки специалистов в сферах обороны, оборонного производства, внутренних дел, безопасности, ядерной энергетики, транспорта и связи, наукоемкого производства в федеральных государственных образовательных учреждениях среднего профессионального образования»