Banana Fish
Бананова риба або Риба-бананка (англ. Banana Fish) — манґа, створена Акімі Йосідою, яка публікувалася в журналі Bessatsu Shojo Comic з 1985 по 1994 рік. На вересень 1994 року вийшло 19 томів танкобонів. Хоч Banana Fish і належить до жанру сьодзьо, але має популярність не тільки у жіночої, а й у чоловічої аудиторії[1]. Манга отримала адаптацію у вигляді аніме-серіалу від студії MAPPA, що транслювався з липня по грудень 2018 на noitaminA. Сюжет1973 року у В'єтнамі американський солдат раптово божеволіє і відкриває вогонь по своїх товаришах. Єдині слова, які він промовив, коли його втихомирили: «бананова риба». Через дванадцять років, поліція розслідує низку загадкових самогубств, а людина, яка вмирає, передає молодому і харизматичному лідеру банди — Ешу, пляшечку із загадковою речовиною. Персонажі
МедіаМанґаBanana Fish публікувалася в щомісячному журналі Bessatsu shōjo Comic видавництва Shogakukan з травня 1985 року до квітня 1994 року. Серія була зібрана у вигляді 19 томів танкобонів та 11 томів бункобон. АнімеBanana Fish отримала адаптацію у вигляді 24-серійного аніме, випущене студією MAPPA та режисером Хіроко Уцумі. Серіал транслювався на телеканалі Fuji TV у програмному блоці Noitamina та відеохостингу Amazon Prime Video з 5 липня по 20 грудня 2018[2][3]. Аніме було знято в рамках проєкту зі святкування 40-річчя дебюту Акімі Йосіди як манґаки[4]. Дія серіалу була змінена з 1980-х на 2010-і роки: В'єтнамська війна була змінена на Іракську, були додані смартфони тощо[5]. СприйняттяBanana Fish отримала критичне та комерційне визнання і розійшлася тиражем понад 12 мільйонів копій у Японії[6][7]. В 1998 манґа посіла перше місце в опитуванні «50 кращих манг», проведеному журналом Comic Link[8]. Хоч серія публікувалася і продавалася як манґа шьоджьо, щільний сюжет та інтенсивні діалоги залучили значну кількість шанувальників чоловіків та жінок старшого віку. Коли Banana Fish почала видаватися в північноамериканському журналі Pulp, вона продавалася як манґа сьонен. Фредерік Шодт ідентифікує мангу як одну з небагатьох шьоджьо-манґ, в читанні якої міг без сорому зізнатися[9]. Примітки
Посилання |
Portal di Ensiklopedia Dunia