AIDC AT-3

AIDC АТ-3 «Чжу Чунь»
Типнавчально-тренувальний та легкий ударний літак
РозробникAerospace Industrial Development Corporationd
ВиробникAerospace Industrial Development Corporationd
Перший політвересень 1980
Початок експлуатації1984
Основні експлуатанти Республіка Китай
Роки виробництва1984-1990
Виготовлено60 літаків
(15 — АТ-3А, 45 — АТ-3B)
CMNS: AIDC AT-3 у Вікісховищі

AIDC АТ-3 «Чжу Чунь» — тайванський двомісний навчально-тренувальний та легкий ударний літак, який вирізнявся високою маневреністю та використовувався військово-повітряними силами китайських націоналістів.

Історія

Проектування літака розпочалося у 1975 році центром розробок авіаційної промисловості Тайваню спільно з компанією «Нортроп». У 1978 році проект з традиційно низьким розташуванням крил, трьохточковим шасі, послідовним розташуванням крісел пілотів і турбореактивних двигунів, встановлених по обидві сторони фюзеляжу був схвалений. Льотні випробування дослідних екземплярів літака розпочалися у вересні 1980 року, після яких був укладений контракт на виготовлення 60 літаків АТ-3А «Чжу Чунь». Згодом 45 літаків були вдосконалені (зокрема, були модернізовані радар і коліматорний індикатор). Ця модель отримала позначення АТ-3В.

Технічні характеристики

Параметр
Характеристика
Зображення
Силова установка
два турбовентиляторні двигуна «Garrett» TFE731-2-2L зі статичною тягою 1588 кг
Льотні характеристики
максимальна швидкість 904 км/год на висоті 11000 м;
практична стеля 14650 м;
дальність польоту зі звичайним запасом палива — 2280 км
Маса
порожнього — 3855 кг;
максимальна злітна — 7940 кг
Розміри
розмах крила — 10,46 м;
довжина — 2,90 м;
висота — 4,36 м;
площа крила — 21,93 м²
Озброєння
два 12,7-мм кулемета в підфюзеляжному відсіку;
дві керовані ракети класу «повітря—повітря» AIM-9 «Sidewinder»;
бойове навантаження 2720 кг на 5 інших точках підвіски — ракети класу «повітря—земля», контейнери з автоматичними гарматами, касетні та звичайні бомби

Джерела

  • Майкл Шарп. Военные самолеты. — Харьков, Белгород : Клуб семейного досуга, 2012. — 160 с. — ISBN 978-966-14-2371-7. (рос.)

Посилання