Aero L-39 Albatros

Л-39 «Альбатрос»
Л-39 «Альбатрос»
	Л-39 ВПС України
Тип	навчально-тренувальний літак
Розробник	Aero Vodochody
Виробник	Aero Vodochody
Перший політ	4 листопада 1968
Початок експлуатації	1971
Статус	експлуатується
Основні експлуатанти	Див. Оператори
Вартість одиниці	US$200,000-300,000
Базова модель	Л-29
Варіанти	Л-159,Л-59
	Aero L-39 Albatros у Вікісховищі

Аеро L-39 «Альбатрос» (Aero L-39 Albatros) — навчально-тренувальний і навчально-бойовий літак чехословацької авіабудівної фірми Aero Vodochody з радянським двигуном. Літак призначався для заміни літака Aero L-29 Delfin. Зробив перший політ 4 листопада 1968 року. У 1972 році був вибраний основним навчально-тренувальним літаком (НТЛ) країн-учасниць Організації Варшавського договору. Серійно вироблявся до 1999 року (побудовано 2868 літаків). Перебуває на озброєнні понад 30 країн світу.

Надалі його наступниками стали Л-59 «Супер Альбатрос»^[en] та його продовження Л-159.

Модифікації

L-39С — базова модифікація навчально-тренувального літака для базової та основної льотної підготовки.
L-39ZO — модифікація навчально-тренувального літака, що може використовуватися як легкий штурмовик. Для цього він оснащений чотирма вузлами підвіски.
L-39ZA — подальший розвиток L-39ZO з встановленою двоствольною гарматою ГШ-23.
L-39V — буксир повітряних мішеней.
L-39MS (L-59) — модифікація з новим турбореактивним двигуном модульної конструкції ДВ-2, що має тягу 2200 кгс, катапультним кріслом класу «0-0» і новим електронним обладнанням.
L-39M1 — українська модернізація Л-39: заміна двигуна АІ-25ТЛ на модернізований АІ-25ТЛШ (збільшена тяга з 1720 до 1850 кг, вдвічі покращилася прийомність), вдосконалена система управління силовою установкою і бортовим аварійно-експлуатаційним реєстратором польотної інформації з додатковими датчиками й пристроями.

L-39ZA

Легкий реактивний штурмовик L-39ZA був створений на базі навчально-бойового літака L-39C. Основна відмінність — наявність двоствольної 23-мм гармати ГШ-2-23 у носовій частині фюзеляжу під кабіною, та чотири замість двох підкрильних пілони для підвіски різноманітного озброєння — легких бомб чи некерованих ракет^[1].

Оператори

Алжир
Вірменія
Азербайджан
Бангладеш
Болгарія
Камбоджа
Куба
Чехія
Східна Німеччина
Єгипет
Екваторіальна Гвінея
Естонія
Ефіопія: країна отримала в 1980-ті 29 L-39 4 партіями: 1-ша партія — 25 од. (з СРСР), 2-га партія — 45 (з СРСР), 3-тя партія — 52 (з Чехословаччини), 4-та партія — 4 (з Болгарії).
Грузія
Гана
Угорщина
Ірак
Казахстан: Станом на 2016 рік за даними The Military Balance Казахстан мав 17 літаків L-39. В березні 2021 певну кількість було модернізовано. В ході модернізації літаків для Казахстану було встановлено нову цифрову авіоніку, системи катапультування, засоби зв'язку та об'єктивного контролю^[2].
Киргизстан
Лівія
Литва
Нігерія
Північна Корея
Румунія
Росія
Словаччина
Сирія
Таджикистан
Таїланд
Туніс
Туркменістан
Уганда
Україна
Узбекистан (у 2021 здійснив капітальний ремонт та часткову модернізацію на заводі Aero Vodochody шести літаків L-39C^[3])
В'єтнам
Ємен

В'єтнам

В'єтнам має в експлуатації 31 літак L-39. Протягом 2023—2024 років має отримати 12 літаків модифікації L-39NG^[4].

Литва

Раніше Збройні сили Литви використовували два навчальні літаки L-39 Albatros для підготовки пілотів, які виконують функції повітряної поліції. А також для забезпечення бойової підготовки та здійснення навчальних польотів у складних метеорологічних умовах вдень і вночі^[5].

Але один з них зіткнувся в повітрі з французьким винищувачем Mirage 2000 у серпні 2011 року, відтоді він став повністю непридатним. Літак упав неподалік авіабази Зокняй на півночі Литви, у лісовому масиві, у болотистій місцевості, біля озера Реківи. Пілотам вдалося катапультуватися. Французький винищувач вдалося посадити. У нього виявилися пошкоджені лише стабілізатори^[5].

Другий літак внаслідок виходу з ладу двигуна припинив польоти з 2019 року. В листопаді 2021 року стало відомо про плани передати його Україні^[5].

Зараз до Збройних сил Литви надходять вже підготовлені льотчики. Коли вони вчаться пілотувати військові літаки, зазвичай спочатку літають на L-410, а потім переходять до польотів на літаках C-27J Spartan^[5].

Нігерія

Станом на першу половину 2021 року шість літаків L-39ZA ВПС Нігерії проходили капітальний ремонт та модернізацію в Чехії, на підприємстві Aero Vodochody^[1].

Після проведення необхідного технічного обслуговування та капітального ремонту, літаки отримають і нові авіаційні навігаційні засоби (EFIS) Genesys IDU 680^[1].

Таїланд

31 березня 2021 року відбулась урочиста церемонія прощання з літаками L-39ZA, які перебували в експлуатації Королівських Повітряних сил Таїланду 27 років^[4].

На службі легкі реактивні штурмовики L-39ZA замінюють на південнокорейські навчально-тренувальні літаки T-50 розробки та виробництва компанії Korea Aerospace Industries^[4].

Україна

Після розпаду СРСР новостворені Повітряні Сили України отримали чималий парк навчальних літаків Л-39. Вони несуть службу в частинах Повітряних Сил України як основний навчально-тренувальний літак. Більшість українських Л-39 перебуває в Чугуєві у складі 203-ї НаБР. Також ці літаки експлуатуються у 831-й, 299-й, 114-й, 40-й та 7-й авіаційних бригадах. Відновлені та модернізовані українські Л-39 мають ліврею «сірий піксель», старіші борти мають ліврею «зелена флора» та жовто-блакитну^{[джерело?]}.

На початку листопада 2021 року стало відомо про плани міністерства оборони Литви передати Україні літак L-39ZA. Наказом командувача ЗС Литви у квітні 2021 року літак було визнано непридатним для використання через несправність. Цей «Альбатрос» не здійснює польоти з 2019 року внаслідок виходу з ладу двигуна. Відтоді його консервують і переконсервують кожні пів року, щоб літак не зіпсувався. У квітні 2021 року літак був списаний^[5].

Аварії та катастрофи


Дата	Приналежність	Обставини
24.01.2001	Цивільний	В США неподалік Денвера загинув в авіакатастрофі на L-39 виконавчий директор авіакомпанії Atlas Air Inc Міхаель Чоудрі. Причини невідомі.
19.04.2001	ВКС РФ	В Краснодарському краї поряд із хутором Новий Мир розбився літак L-39 навчального полку Армавірського авіаційного інституту, пілотові вдалося успішно катапультуватись^[6]^[7]
10.06.2001	ВКС РФ	Два реактивні літаки L-39 пілотажної групи «Русь» зіткнулися в передмісті Санкт-Петербурга на авіашоу в районі аеродрому Левашово. Льотчик одного з літаків загинув^[8]
10.06.2001	ВКС РФ
11.07.2001	ВКС РФ	Упав в Тамбовській області. Обоє пілотів, полковник Володимир Руденко та майор Геннадій Милованов, загинули^[7]^[9]
01.08.2001	ВПС Чехії	Літак упав 100 км на південний схід від Праги. Пілот загинув.
14.06.2002	ВКС РФ	Літак КВВАУЛ упав в Краснодарському краю поблизу міста Тихорецьк. Обоє пілотів катапультувались^[7]
20.06.2002	ВКС РФ	Зазнав катастрофи при заході на посадку на аеродром Борисоглібської філії КВВАУЛ. Курсант 5-го курсу загинув.
03.04.2003	ВПС Ємена	Обоє пілоти загинули.
14.07.2003	ВПС РФ	Під час заходу на посадку на аеродром Кущевська сталося різке зниження літака. Майор Андрій Пилипчук та капітан Роман Откопніков загинули при катапультуванні^[10]
09.08.2007	ВКС РФ	Навчальний політ в Краснодарському краї. Відмова двигуна. Обоє пілотів успішно катапультувались.^[11]^[12]
28.01.2008	ВКС РФ	Льотчик-інструктор від травм помер у лікарні міста Котельникове, а курсант, який катапультувався, зазнав тяжких травм. Літак КВВАУЛ^[13] впав в районі аеродрому Котельниково^[7]^[14]
01.02.2008	ВКС РФ	Літак КВВАУЛ розбився на аеродромі Армавір. Пілот майор Сєров катапультувався^[7]^[13]
29.09.2017	ПС ЗСУ	Літак розбився під час планових польотів. Двоє пілотів загинуло, літак впав в районі населеного пункту Красилів^[15]^[16]
19.10.2018	ВКС РФ	Над Азовським морем. Обидва російські пілоти катапультувались, проте вижити їм у катастрофі не вдалось.^[17]
02.04.2020	ВПС Лівії	Причиною падіння літака за однією інформацією стала технічна несправність, за іншою — він був збитий силами Халіфи Хафтара. Обидва пілоти катапультувалися та згодом були евакуйовані^[18].
15.08.2023	ВКС РФ	Літак навчального авіаційного полку КВВАУЛ, виконуючи навчально-тренувальний політ, зазнав катастрофи під час заходу на посадку^[19]^[20].
25.08.2023	ПС ЗСУ	У небі над Житомирщиною зіткнулись два навчально-бойових літаки L-39, загинуло троє пілотів 40 БрТА: майор В'ячеслав Мінка, майор Андрій Пільщиков та майор Сергій Проказін^[21]^[22]^[23].

Встановлені як пам'ятник


Місцезнаходження	Фото
Музей авіації м. Конотоп	[1][2][3]
Державний музей авіації України м. Київ	[4]
на території заводу СМЗ в м. Сніжне

Тактико-технічні характеристики

Технічні характеристики:

Екіпаж: 2
Довжина: 12,13 м (39 футів 9 ½ дюйми)
Розмах крила: 9,46 м (31 футів ½ дюйми)
Висота: 4,77 м (15 футів 7 ¾ дюйма)
Площа крила: 18,8 м ² (202 м ²)
Профіль крила: NACA 64A012 мод
Вага порожнього: 3455 кг (7617 фунтів)
Максимальна злітна маса: 4700 кг (10362 фунтів)
Силова установка: 1 × Івченко АІ-25ТЛ турбовентиляторний двигун тягою 16,87 кН (3792 фунтів)

Льотні характеристики:

Неперевищувана швидкість: 0,80 М (609 миль / год, 980 км / год)
Максимальна швидкість: 750 км / год (405 вузлів, 466 миль / год) на висоті 5000 м (16400 футів)

1750 км, (944 НМІ, 1087 миль) (внутрішні та зовнішні баки)