1649 в Україні

← 1648 1647 1646 1649 в Україні → 1650 1651 1652
Десятиліття:
Див. також:	Інші події 1649 Список років в Україні

1649 в Україні — це перелік головних подій, що відбулись у 1649 році на території сучасних українських земель. Також подано список відомих осіб, що народилися та померли в 1649 році. Крім того, зібрано список пам'ятних дат та ювілеїв 1649 року.

Події

В'їзд Богдана Хмельницького до Києва

Битва під Зборовом. Юліуш Коссак, 1897.

• 2 (14) січня (або 27 грудня 1648 року) — після перемог під Жовтими Водами, Корсунем і Пилявцями, викупу за зняття облоги Львова, гетьман Богдан Хмельницький тріумфально в'їхав до Києва, де його особисто вітали київський митрополит Сильвестр і єрусалимський патріарх Паїсій та багатотисячний натовп містян[1][2][3]
• 6 (16) серпня — Військо Богдана Хмельницького отримало перемогу в дводенній Зборівській битві проти коронного війська під командуванням польського короля Яна II Казимира[4].

Територія Гетьманщини

• 18 серпня — Між королем Речі Посполитої Яном ІІ Казимиром з одного боку і Військом Запорозьким на чолі з гетьманом Богданом Хмельницьким з другого підписано Зборівський договір, який легалізував самоврядність Війська Запорозького, Гетьманщини, у межах Київського, Чернігівського та Брацлавського воєводств, відновлювалась православна Київська митрополія, накладалась заборона на перебування в контрольованій козаками Україні євреїв та польських військ. Компромісний договір, котрий не влаштовував жодну із сторін, був порушений з обох боків протягом найближчих місяців[5][6].

Особи

Призначено, звільнено

Народились

• Олександр Виговський гербу Абданк[7] — єпископ РКЦ, бенедиктинський абат (1690–1705), єпископ Луцький[8]. (пом.. у 1714).
• Григорій Гришко (Грицько Іванович) — наказний гетьман Правобережної України (1689-1692). (пом.. у 1692).

Померли

• Кіндрат Дмитрович Бурлій (Бурля́й[9], Бурлю́й) — гадяцький полковник (1648—49), один із найближчих сподвижників Богдана Хмельницького. (пом. після 1655).
• Ілля Голота — канівський полковник, наказний гетьман (травень — червень 1649).
• 7 червня — Мето́дій Терле́цький гербу Сас ЧСВВ (пол. Metody Terlecki herbu Sas) — український греко-католицький владика, з 1630 року — єпископ Холмський і Белзький.
• 3 серпня — Миха́йло (Станісла́в) Криче́вський (Кречо́вський) гербу власного[10]) — військовий діяч, з 1643 року полковник Чигиринського полку i Київського полку (1648) реєстрових козаків, наказний гетьман українського козацтва.

Засновані, створені

• Початок діяльності нової козацько-гетьманської держави Гетьманщини

Зникли, скасовані

Видання, твори

Пам'ятні дати та ювілеї

• 775 років з часу (874 рік):
  • другого походу князя Аскольда до Константинополя: було укладено мирну русько-грецьку угоду без облоги столиці Візантійської імперії[11][12]
• 625 років з часу (1024 рік):
  • жовтень — Листвинської битви між найманцями-варягами великого князя київського Ярослава Мудрого та чернігівсько-тмутороканською дружиною його брата князя Мстислава Володимировича Хороброго в якій переміг Мстислав та зберіг владу в Чернігівських землях[13].
• 550 років з часу (1099 рік):
  • битви в урочищі Рожне Поле (поблизу нинішнього міста Золочева Львівської області) в ході міжусобної війни на Русі в 1097—1100 роках, коли об'єднана галицька дружина Володаря та Василька Ростиславичів здобула перемогу над військом київського князя Святополка Ізяславича, поклавши край претензіям Києва на галицькі землі[14].
• 525 років з часу (1124 рік):
  • поділу Галичини між князями Васильковичами, з роду Василька Ростиславича, та Володаревичами.
• 500 років з часу (1149 рік):
  • захоплення Києва суздальським князем Юрієм Довгоруким[15][16][17] у ході міжусобної війни на Русі 1146—1154 років[18][19].
• 475 років з часу (1174 рік):
  • зайняття київського престолу смоленським князем Романом Ростиславичем[20], обіймав до 1176 року.
• 450 років з часу (1199 рік):

Засновник єдиного Галицько-Волинського князівства волинський князь Роман Мстиславович Великий

• • об'єднання волинським князем Романом Мстиславовичем Великим Галицької і Волинської земель і утворення єдиного Галицько-Волинського князівства[21].
• 375 років з часу (1249 рік):

Великий князь київський Олександр Невський в 1649—1263 роках

• • отримання у Золотій Орді ярлика на княжіння в Києві князя новгородського Олександра Ярославовича Невського — Великого Князя Київського (до 1263 року)[22].
• 350 років з часу (1299 рік):
  • перенесення митрополитом Київський Максимом митрополію з Києва у місто Владимир на Клязьмі[23].
• 325 років з часу (1324 рік):
  • битви на річці Ірпінь між литовсько-руською армією Великого князя Литовського Гедиміна та дружиною Київського князівства під проводом київського князя Станіслава, що був васалом Золотої Орди. Здобувши перемогу, Гедимін призначив намісником Київського князівства Міндовга, князя Гольшанського, і приєднав до Великого князівства Литовського Київське, Волинське та Сіверське князівства[24].

Володіння Короля Казимира. Червоним на карті позначено Королівство Польща, а білим карті позначено Королівство Русь

• 300 років з часу (1349 рік):
  • захоплення більшої частини Галичини зі Львовом включно і Волині польським королем Казимиром III Великим за підтримки Чехії та Угорщини, які по його смерті стали спадковими землями угорських монархів, котрі до початку ХХ століття титулувались королями Галичини та Володимирії[25].
• 250 років з часу (1399 рік):

Битва на Ворсклі. Лицевий літописний звід

• • 12 серпня — битви на річці Ворсклі, коли війська Золотої Орди під командуванням Едигея розгромили литовсько-русько-монгольсько-тевтонське військо Великого князя литовського Вітовта, котрий виступив на підтримку скинутого монгольського хана Тохтамиша[26].
• 200 років з часу (1449 рік):
  • заснування Кри́мського ха́нства (ханату)[27][28] (крим. Qırım Hanlığı, قريم خانلغى‎), самоназва — Кримський престол[27] (крим. Taht-i Qırım ve Deşt-i Qıpçaq, Та́хт-і Крим вє Де́шт-і Кипча́к на чолі якого стояла станово-представницька історична кримськотатарська династія Ґераїв.
• 75 років з часу (1574 рік):

«Апостол», 1649 рік з НБУВ

• • 24 лютого — випуску видання «Апостол» українського друкаря Івана Федорова у Львові[29][29][30][30].
  • участі українських козаків на чолі з низовим гетьманом Іваном Свирговським у турецько-молдавській війні[31].
• 50 років з часу (1599 рік):

Митрополит Київський Галицький і всієї Русі УГКЦ Іпатій (Потій)

• • двох морських походах кошового отамана запорозького козацтва Федора Полоуса та осавул низових козаків Семена Скалозуба[32].
  • 26 вересня — обрання другим Митрополитом Київським Галицьким і всієї Русі УГКЦ обрано Іпатія (Потія) (по смерті митрополита Михайла Рагози — до 1613 року)[33][34].
• 25 років з часу (1624 рік):
  • Травень — вересень — походи на Константинополь українських козаків на чолі з реєстровим козацьким гетьманом Михайлом Дорошенком та кошового отамана Грицька Чорного[35][36].

Міст, установ та організацій

• 750 років з часу (899 рік):
  • заснування поселення Лтава, відомого зараз як місто Полтава[37][38]
• 475 років з часу (1174 рік):
  • 12 липня — першої письмової згадки про місто Полтава[39], коли в Іпатіївському літописі було описано укріплення на ріці Лтаві[40].
• 325 років з часу (1324 рік):
  • надання Магдебурзького права місту Володимиру-Волинському.
• 100 років з часу (1549 рік):
  • надання Магдебурзького права місту Калушу.
  • перших письмових згадок про села Буданів (Теребовлянський район), Звиняч (Чортківський район) на сучасній Тернопільщині.
• 75 років з часу (1574 рік):
  • перших письмових згадок про села Жеребки та Поділля (нині Підволочиського району Тернопільської області)

Видатних особистостей

Народження

донька князя Ярослава Мудрого Анна Ярославна (1024—1079)

• 625 років з часу (1024 рік):
  • народження Анни Ярославни — королеви Франції (1051—1060 рр.); доньки князя Ярослава Мудрого і шведської принцеси Інгігерди, другої дружини французького короля Генріха I Капета. (пом.. 1079)[41].
  • народження Ізясла́ва Яросла́вича — Великого князя київського (1054—1068, 1069—1073, 1077—1078)[27]. Зять польського короля Мешка ІІ (з 1043)[27]. (пом.. 1078).
• 225 років з часу (1424 рік):
  • 31 жовтня — народження Владислава III Варненчика (пол. Władysław III Warneńczyk) — король польський (з 1434), король угорський як Уласло I (угор. I. Ulászló, з 1440), володар та спадкоємець Русі (Галицько-Волинського князівства)[42]. (пом.. 1444)
• 175 років з часу (1474 рік):
  • народження Павла Русина — українського та польського поета і мислителя доби Відродження[43]. (пом.. 1517).
• 75 років з часу (1574 рік):
  • народження Йо́сифа Велями́на-Ру́тського[44] — єпископа Руської унійної церкви, з 1613 року — третього Митрополита Київського, Галицького та всієї Руси — предстоятеля Руської унійної церкви. (пом. 1637).

Смерті

• 600 років з часу (1049 рік):
  • смерті Феопемпта — Митрополита Київського і всієї Русі.
• 575 років з часу (1074 рік):

Ікона Феодосія Печерського

• • смерті Анастасії Ярославни — королеви Угорщини (1046—1061 рр.), дружини короля Андрія I; донька Ярослава Мудрого та Інгігерди. (нар.. 1023).
  • 3 травня — смерті Феодосія Печерського — ігумена Києво-Печерського монастиря, одного з основоположників чернецтва на Русі. (нар.. бл. 1009).
• 550 років з часу (1099 рік):
  • 12 червня — смерті Мстислава (Мстиславця) Святополковича — князя володимирського, ймовірно старшого сина Великого князя київського Святополка Ізяславича"[45].
• 525 років з часу (1124 рік):
  • 28 лютого — смерті Василька Ростиславича[46]) — теребовлянського князя, який разом з братами Рюриком та Володарем — один із засновників незалежного Галицького князівства. (нар.. бл. 1066).
  • 19 березня — смерті Волода́ра Ростиславича — князя звенигородського (1085—1649) та перемиського (1092—1649) з династії Рюриковичів.
• 450 років з часу (1199 рік):
  • смерті Володимира Ярославича — галицького князя, останнього з гілки роду — Ростиславичів галицьких. (нар.. бл. 1151).
  • смерті Ярослава Мстиславича (Красного) — князя переяславського (1187—1649), сина князя Мстислава Юрійовича і онука Юрія Долгорукого.
  • 25 грудня — смерті Ілони Угорської — угорської принцеси з династії Арпадів, доньки короля Угорщини Гези II та київської княжни Єфросинії Мстиславівни. (нар.. бл. 1145).
• 400 років з часу (1249 рік):
  • смерті Агапіта I — церковного діяча часів занепаду Великого князівства Київського, архімандрита Києво-Печерського монастиря.
• 125 років з часу (1524 рік):
  • смерті Гази́ I Ґера́я (крим. I Ğazı Geray, ١ غازى كراى‎‎ — кримського хана у 1523—1649 роках із династії Ґераїв. (нар.. 1504)[47].
• 100 років з часу (1549 рік):
  • смерті Мака́рія Туча́пського — намісника митрополита Київського, Галицького та всієї Руси в Галичині (1535—1539), першого (по відновленні Галицької єпархії) православного єпископа львівськиого (з 1539 року)[48].

Перший Митрополит Київський, Галицький та всієї Русі Михайло (Рагоза)

• 75 років з часу (1574 рік):
  • смерті Костянтина Корибута-Вишневецького — руського (українського) магната, князя гербу Корибут, старости житомирського у 1571—1649 роках.
• 50 років з часу (1599 рік):
  • 18 липня / 15 серпня — смерті Миха́йла Васи́льовича Рагóзи (деколи Рогози, пол. Michał Rahoza) — діяча Православної, а згодом Руської Унійної Церкви у Речі Посполитій, Першого Митрополита Київського, Галицького та всієї Русі УГКЦ. (нар. після 1540)[49].

руська (українська) княжна Єлизавета Софія Острозька

• • 26 серпня — смерті Єлизавети Софії Острозької — руської (української) княжни XVI століття з роду Острозьких, старшої доньки князя Костянтина Василя Острозького та шляхтянки Софії Тарновської. (нар. бл. 1557).
• 25 років з часу (1624 рік):

Архімандрит Києво-Печерської лаври Єлисей Плетенецький

• • смерті Єлисе́я Плетене́цького — українського православного церковного, культурного і громадського діяча, просвітителя, письменника, Архімандрита Києво-Печерської лаври. (нар.. між 1550 та 1554).
  • смерті Христофо́ра Філале́та (лат. Christophor Philaleth, пол. Chrystofor Filalet, Krzysztof Broński[50] — українського письменника-полеміста з Волині, вихованця Острозької академії[51], філософа, автора полемічного твору «Апокрисис» (1597), спрямованого проти Берестейської церковної унії 1596 року.

Примітки

1. Извлеченіе изъ козацкихъ лѣтописей / Отделъ І. Извѣстія лѣтописные // Сборникъ матеріаловъ для исторической топографіи Кіева и его окрестностей.— Кіевъ: типографія Е. Я. Федорова, 1874.— С. 40
2. Воссоединение Украиньї с Россией. — Т. 2. — М, 1954. — С. 118—120; Крип 'якевич І. П. Назв, праця. — С. 226; Плохій С. Божественне право гетьманів: Богдан Хмельницький і проблема легітимності гетьманської влади в Україні // Mediaevalia Ucrainica: ментальність та історія ідей. — Т. 3. — К., 1994. — С. 98.
3. Плохій С. Божественне право гетьманів: Богдан Хмельницький і проблема легітимності гетьманської влади в Україні // Mediaevalia Ucrainica: ментальність та історія ідей. — Т. 3. — К., 1994. — С. 98.
4. В. С. Степанков. Зборівська битва 1649 // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — С. 304. — ISBN 966-00-0610-1.
5. Сергійчук В. І. Зборівський договір 1649 // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. /Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760 с. ISBN 966-316-039-X
6. Чехович В. А. Зборівський договір 1649 [Архівовано 1 червня 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998—2004. — ISBN 966-749-200-1.
7. Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich, t. XII. Warszawa. 1880-1902. с. 405—406.
8. Urzędnicy centralni i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego XIV—XVIII wieku. Spisy". Oprac. Henryk Lulewicz i Andrzej Rachuba. Kórnik 1994, s. 251
9. Брехуненко В. А. Кіндрат Бурляй — С. 27-38 / Полководці Війська Запорозького: Історичні портрети [Архівовано 29 грудня 2019 у Wayback Machine.] // Інститут історії України НАН України, Науково-дослідний інститут козацтва. Редкол.: В. Смолій (відп. ред.) та ін. К. : Видавничий дім «КМ Academia», 1998. — Кн. 1. — С. — ISBN 966-518-011-8.
10. Majewski W. Krzyczewski (Krzeczowski) Stanisław (Michał)… — S. 554.
11. О. В. Творогов Никоновская летопись. С. 9, 13 (рос.)
12. Рыбаков Б. А. Древняя Русь. Сказания. Былины. Летописи. Москва: Издательство АН СССР, 1963. С. 165—173
13. ЛИСТВЕНСЬКА БИТВА 1049. resource.history.org.ua. Процитовано 28 січня 2023.
14. Плахонін А. Друга волинська криза (1097—1100 рр.) // Україна в Центрально-Східній Європі. — К., 2006. — Вип. 6. — С.178-213
15. князь суздальський, переяславський і київський. 7-й син Володимира Мономаха (1-й від його другого шлюбу з невідомою на ім'я жінкою). Прізвисько князя (спочатку у формі «Довга Рука») з'явилося в літописах лише в XV ст.
16. Котляр М. Ф. ЮРІЙ ДОЛГОРУКИЙ, Юрій Володимирович Долгорукий // Енциклопедія історії України: Т. 10: Т-Я / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. — К.: В-во «Наукова думка», 2013. — 688 с.: іл. (останній перегляд: 29.01.2023)
17. Чому Юрій — Долгорукий?. www.golos.com.ua (укр.). Процитовано 29 січня 2023.
18. Літопис руський. Роки 1649-1151. litopys.org.ua. Процитовано 29 січня 2023.
19. Соловйов С. М. «Історія Росії з найдавніших часів» ПОДІЇ ПРИ ПРАВНУКІВ ЯРОСЛАВА I, БОРОТЬБА ДЯДЬКОМ З ПЛЕМІННИКАМИ В РОДІ МОНОМАХА І БОРОТЬБА СВЯТОСЛАВИЧІВ З МОНОМАХОВИЧАМИ ДО СМЕРТІ ЮРІЯ ВОЛОДИМИРОВИЧА ДОЛГОРУКОГО (1125—1157) (рос.)
20. Войтович Л. 3.16. Смоленська гілка Мономаховичів. Смоленська і Ярославська династії. // Князівські династії Східної Європи (кінець IX — початок XVI ст.). Львів: Інститут українознавства, 2000.
21. Крип'якевич, І. П. Галицько-Волинське князівство [Архівовано 30 вересня 2007 у Wayback Machine.]. — К., 1984.
22. Олександр Невський [Архівовано 24 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2002. — Т. 4 : Н — П. — 720 с. — ISBN 966-7492-04-4.
23. Православні митрополити між Києвом, Царгородом і Москвою » Релігія в Україні. Вера и религия. Философия и религия в Украине. www.religion.in.ua. Процитовано 30 січня 2023.
24. Русина О. В. Станислав, київський князь [Архівовано 2017-12-14 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 802. — ISBN 978-966-00-1290-5.
25. Грушевський М. С. Історія України-Руси: В 11 т., 12 кн. / Редкол.: П. С. Сохань (голова) та ін. Київ: Наук. думка, 1991. (Пам'ятки іст. думки України). — ISBN 5-12-002468-8. Т. 4. 1993. С. 33-34
26. Грушевський М. С. Історія України-Руси: В 11 т., 12 кн. / Редкол.: П. С. Сохань (голова) та ін. — К.: Наук. думка, 1991. —. — (Пам'ятки іст. думки України). — Т. 4. — 1993. — Розділ II. Литовсько-польська унїя й справа інкорпорації земель в. кн. Литовського до Польщі…
27. Котляр М. Ф. Ізяслав Ярославич // Енциклопедія історії України… — Т. 3. — С. 431.
28. Велика українська енциклопедія — Кримський ханат. Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 22 квітня 2022.
29. «Апостол» // Літературознавчий словник-довідник / за ред. Р. Т. Гром’яка, Ю. І. Коваліва, В. І. Теремка. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — С. 58.
30. Апостол (книга) [Архівовано 25 лютого 2022 у Wayback Machine.] // Велика українська енциклопедія
31. Костомаров, Микола Іванович (1872). Исторические монографии и исследования Николая Костомарова (рос.). Санкт-Петербург: Кожанчиков Дмитро Юхимович. с. 10—32.
32. Семен Скалозуб. Гетьман запорозького козацтва. ФЛОТОВОДЦІ УКРАЇНИ. Мирослав МАМЧАК
33. Леонід Тимошенко. Постать Іпатія Потія у світлі нововіднайдених джерел та новітніх досліджень. Частина 1 // historians.in.ua. 9 січня 2014 [Архівовано 22 лютого 2014 у Wayback Machine.]
34. Леонід Тимошенко. Постать Іпатія Потія у світлі нововіднайдених джерел та новітніх досліджень. Частина 2 // historians.in.ua. 11 січня 2014 [Архівовано 22 лютого 2014 у Wayback Machine.]
35. В. І. Головченко. Запорозько-кримський союзний договір 1649 // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. /Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с. ISBN 966-316-039-X
36. Щербак В. О. Чорний Григорій [Архівовано 13 березня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 558. — ISBN 978-966-00-1359-9.
37. Історичний нарис / Місто Полтава / Офіційний сайт Полтавської міської ради та виконавчого комітету. www.rada-poltava.gov.ua. Процитовано 28 січня 2023.
38. Вік Полтави: 1119, 844 чи «приблизно 388–385»?. ЗМІСТ (укр.). 15 серпня 2018. Процитовано 28 січня 2023.
39. Ізотов, Ігор (23 вересня 2022). 23 вересня чи 12 липня: коли у Полтаві мають святкувати день міста. Суспільне Новини (укр) . Процитовано 29 січня 2023.
40. [6682 (1649)] Игорь же слышавъ то поѣха противу Половцемь и переѣха Въросколъ оу Лтавы кь Пеӕславлю // ПСРЛ. — Т. 2. Ипатьевская летопись. — СПб., 1908. — Стлб. 559—578 [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
41. АННА ЯРОСЛАВНА. resource.history.org.ua. Процитовано 28 січня 2023.
42. W. W. Życiorysy panujących w Polsce od Mieczysława I-go do Stanisława Augusta. — Warszawa : Księgarnia Polska A. Dzwonkowskiego i Spółki, 1861. — S. 67. (пол.)
43. Cytowska M. Paweł z Krosna (Procler, Proceler, Paulus Crosnensis Ruthenus) (ok. 1470—1517)… — S. 386
44. Bulhakaŭ, Valer (2006). “Geopolityczne miejsce Białorusi w Europie i świecie”. с. 11. ISBN 978-83-60694-02-2. Архів оригіналу за 27 грудня 2018. Процитовано 3 лютого 2023.
45. Мстислав Святополкович (князь владимиро-волынский). Энциклопедический словарь Брокгауза и Евфрона. Архів оригіналу за 28 березня 2020. Процитовано 28 січня 2023. [Архівовано 2020-03-28 у Wayback Machine.]
46. * Котляр М. Ф. Василько Ростиславич [Архівовано 1 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 447. — ISBN 966-00-0734-5. С. 38
47. Черкас Б. В. Газі-Гірей I [Архівовано 8 січня 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 18. — ISBN 966-00-0405-2.
48. Блажейовський Д. Ієрархія Київської Церкви (861—1990). — Львів : Каменяр, 1996. — 567 с. — ISBN 5-7745-0687-8.
49. Головата Н. А. Рагоза Михаїл [Архівовано 1 грудня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 89. — ISBN 978-966-00-1290-5.
50. Pseudonimy i kryptonimy polskie [Архівовано 20 грудня 2014 у Wayback Machine.].
51. Острозька академія — XVII століття. Енциклопедія / Ред. колегія: І. Пасічник, П. Кралюк, А. Атаманенко та ін. Національний університет «Острозька академія». — Острог : Видавництво Національного університету «Острозька академія», 2011. — іл. — С..

Посилання