|
Ярунь (Звягельський район)
Я́рунь — село в Україні, адміністративний центр Ярунської сільської громади Звягельського району Житомирської області. Населення становить 3478 осіб (2016). У селі розташований технікум землевпорядкування Поліського національного університету (м. Житомир). На південний захід від села розташований Туганівський заказник. НаселенняЗа даними перепису населення СРСР 1939 року кількість населення становила 1 961 особу, з них українців — 1 422, росіян — 108, німців — 6, євреїв — 386, поляків — 13, інших — 26[1]. ІсторіяПоходження назви села достовірно не встановлено. Одна із версій така: оскільки русла річок, які протікають через село, глибокі, схожі на яри, то це і породило назву населеного пункту. Проте у древніх актах Ярунь мав назву «Ярунское имение», ця обставина дозволяє припустити, що воно було засноване досі невідомим для нас Ярунем. Ім'я Ярун мав київський боярин, брат Констянтина Васильовича, який загинув у битві з половцями у 1170 році. Головний провід над військом якоїсь округи у княжі часи мав тисяцький — організатор місцевого ополчення. Історія пам'ятає перемиського тисяцького Яруна (1213 р.) та київського тисяцького Давида Яруновича, «який з боярами гнав за половцями, та їх розбили». У XIII столітті, після навали Батия, частина сіл та містечок при річці Случ уклали угоду з татарами. А. Поліщук у газеті «Лесин край» (№ 54, 1997) пише, що йому жителі села розповідали, що в давнину, ще за татар, селом володів якийсь татарський старшина, і можливо, що якийсь Ярун, котрий перебував на татарській службі, в ту пору володів селом, названим пізніше його іменем. Час зберіг переказ про те, що село заснував воєвода Ярун. Найраніше воєводи, як управителі окремих територіальних одиниць, з'являються у Руському воєводстві (1432); Подільському воєводстві (перша згадка у 1435 pоці). В Удмуртії (Росія) одне із сіл носить назву Ярунь. Можливо, воно отримало назву від колишніх переселенців чи депортованих краян. Археологічні матеріали свідчать, що територія краю була заселена вже у добу пізнього палеоліту (близько 15 тис. років тому). В урочищі Пасіка, на горбах якого у минувшині росли ліси і в якому петляє між високими берегами річка Церем, довжина якої становить 58 км, та і на теренах Яруня, знаходили кам'яні сокири, ножі, молотки. Місцевість Ярунщини була багата на поклади граніту, торфу, піску, а ліси, багаті на звірину, приваблювали мисливців, луки і річки — пастуші племена, а родючі землі — землеробів, про що свідчать поховання IV—III століть до н. е. в урочищі Пасіка. 29 червня 1960 року Ярунь об'єднана з селами Малим Молодьківим та Юрківщиною. Пам'ятникиУ селі знаходиться пам'ятник українській письменниці Лесі Українці, який встановлено у 2008 році біля технікуму землевпорядкування Державного агроекологічного університету. Раніше на цьому місці був пам'ятник Володимиру Леніну, який перед тим у листопаді 2007 року було демонтовано[2]. Відомі особи
Див. такожПримітки
Література
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
