Ян Тінберґен

Ян Тінберген
нід. Jan Tinbergen
Ян Тінберген Ян Тінберген
Народився	12 квітня 1903(1903-04-12) Гаага
Помер	9 червня 1994(1994-06-09) (91 рік) Гаага
Поховання	Oud Eik en Duinen^d[1]
Країна	Нідерланди
Національність	Нідерланди
Діяльність	економіст, професор, викладач університету
Alma mater	Лейденський університет (1926)[2]
Галузь	Економіка
Заклад	Амстердамський університет, Університет Ерасмуса в Роттердамі, Лейденський університет
Посада	Cleveringa chair^d[3]
Науковий керівник	Пауль Еренфест
Відомі учні	Т'ялінґ Купман
Аспіранти, докторанти	Petrus Johannes Verdoorn^d[4]  Т'ялінг Купманс[4]  Hans van den Doel^d[4]  J.J.J. Dalmulder^d[4]  Leendert Marinus Koyck^d[4]  Hans Linnemann^d[4]
Членство	Нідерландська королівська академія наук  Угорська академія наук  Американська академія мистецтв і наук  Національна академія наук США  Економетричне товариство[5]  Королівська фламандська академія Бельгії з науки та мистецтв^d
Партія	Партія праці[2]
Відомий завдяки:	Економетрика, Перша національна макроекономічна модель
Батько	D. C. Tinbergen^d
Брати, сестри	Ніколас Тінберген  Luuk Tinbergen^d
Нагороди	Нобелівська премія з економіки (1969)
Особ. сторінка	Сторінка Нобелівських Лауреатів
Ян Тінберґен у Вікісховищі

Ян Тінберген (нід. Jan Tinbergen, *12 квітня 1903 — †9 червня 1994) — голландський економіст, разом з норвежцем Раґнаром Фрішем став першими лауреатами тільки що заснованої Нобелівської премії з економіки «За створення та застосування динамічних моделей до аналізу економічних процесів»[6].

Біографія

Ранні роки, освіта

Народився Ян 12 квітня 1903 року у Гаазі в родині вчителя середньої школи, лінгвіста Дірка Корнеліуса й Жаннет Тінберген. Він був старшим із п'ятьох дітей. Двоє з братів Я. Тінбергена, Ніколас і Лююк, стали професорами зоології.

1922–1926 рр. Я. Тінберген навчався на фізичному факультеті Лейденського університету. 1929 р. здобув докторський ступінь із фізики[7].

Зрілий вік

Я.Тінберген один із перших почав застосовувати математичний апарат до вивчення економічних процесів і створювати моделі для їхнього опису[8]. Для проходження альтернативної служби був направлений на роботу в тюремну адміністрацію м.Роттердама, а потім у м. Гаага, у Центральне бюро статистики при уряді Нідерландів.

1929 року Я.Тінберген одружився з Твані де Віт, дочкою армійського офіцера, в них народилося чотири дочки. 1931 р. Я.Тінберген читав лекції зі статистики в Амстердамському університеті. З 1933 р. працював професором економіки в Нідерландській школі економіки (м. Роттердам).

Студенти Лейденського університету, 1924 рік. Третій зліва — Ян Тінберген

1936–1938 рр. Я.Тінберген був направлений на роботу в Лігу Націй у Женеві. Разом із колегами-економістами (включаючи Р.Фріша) заклав основи економетрики, що поєднала статистику й економічний аналіз.

1946–1955 рр. Я.Тінберген — директор Центрального бюро статистики Нідерландів. 1947 р. його обрали президентом міжнародного економетричного товариства.

З 1956 р. він працював у Нідерландській школі економіки за спеціальністю «планування економічного розвитку».

У 60-ті роки виконував функції консультанта-радника при урядах Індії, Єгипту, Туреччини, Суринаму, Чилі, Індонезії, Сирії, Іраку й Лівії, консультував міжнародні організації — Всесвітній банк, Європейське об'єднання вугілля й сталі, різноманітні підрозділи ООН. З 1966 р. по 1972 р. Я.Тінберген був головою Комітету планування розвитку ООН.

Нобелівська премія та інші досягнення

У 1969 році Я.Тінбергена і Р.Фріша нагородили Нобелівською премією з економіки «за розвиток і застосування динамічних моделей до аналізу економічних процесів». На початку 70-х років він проаналізував розподіл особистих прибутків. 1973–1975 рр. працював професором у Лейденському університеті.

Останні 20-років життя присв'ятив пошуку шляхів розв'язання глобальних світових проблем і побудови оптимального економічного устрою суспільства[6][8]. Я.Тінберген був редактором часопису «Внесок в економічний аналіз». Помер 9 червня 1994 році.

Примітки

1. Find a Grave — 1996.
   d:Track:Q63056
2. Архів історії математики Мактьютор — 1994.
   d:Track:Q547473
3. https://www.universiteitleiden.nl/dossiers/de-universiteit-en-de-oorlog/cleveringaleerstoel
4. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
   d:Track:Q829984
5. https://www.econometricsociety.org/society/organization-and-governance/fellows/memoriam
6. Фінансова діяльність суб'єктів підприємництва. Навчальний посібник О. М. Кравчук, В. П. Лещук. Архів оригіналу за 13 липня 2013. Процитовано 16 травня 2011. [Архівовано 2013-05-08 у Wayback Machine.]
7. Нобелівський Лауреат Ян Тінберген (Tinbergen). Архів оригіналу за 9 листопада 2017. Процитовано 16.5.2011.
8. Т. О. Коноваленко, Р. О. Вайтешонок, І. Ю. Бойко (2010). Т. В. Куриленко (ред.). Економічний олімп: лауреати Нобелівської премії з економіки 1969-2009 рр (бібліографічний покажчик). Київ: ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана». с. 148. {{cite book}}: Cite має пустий невідомий параметр: |авторлінк= (довідка)^[недоступне посилання з травня 2019]

Посилання

• Тинберхе // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
• Мочерний С., Топішко І. Тінберген (Tinbergen) Ян // Економічна енциклопедія: в трьох томах. Т. 3. / Редкол.: С. В. Мочерний (відп. ред.) – К.: Видавничий центр «Академія», 2002. с. 635-638. ISBN 966-580—145-7 (Т. 3)