Ян Гадомський (астроном)

Ян Гадомський
пол. Jan Gadomski
Народився24 червня 1889(1889-06-24)
Крешовиці, Краківський округ, Королівство Галичини та Володимирії, Цислейтанія, Австро-Угорщина
Помер2 січня 1966(1966-01-02) (76 років)
Країна Республіка Польща
Діяльністьастроном
Знання мовпольська
ЗакладЯгеллонський університет

Ян Ґадомський (1889—1966) — польський астроном, популяризатор астрономії та космонавтики, спеціаліст з затемнюваних змінних зір. Був президентом Польського товариства любителів астрономії та редактором журналу «Уранія» (1946—1950). Брав активну участь у заснуванні обсерваторій Любомир, Піп Іван та Островик.

Біографія

Син Казімєжа та Марії, уродженої Венява-Длугошовської[1]. У 1908 році закінчив гімназію в Кракові, після чого вивчав астрономію й отримав диплом у 1914 році. З 1919 року працював асистентом Тадеуша Банахевича в Краківській обсерваторії, а з 1927 року — доцентом Варшавської обсерваторії.

Руїни станції на Любомирі

У 1922 році заснував спостережну станцію на Любомирі, де працював два роки. Він також брав активну участь у створенні Астрономічної та метеорологічної обсерваторії на піку Піп Іван[2].

Його наукові дослідження включали спостереження затемнюваних змінних зір, в тому числі спостереження 857 затемнень Алголя.

Активно займався популяризацією астрономії. З 1930 року він замінив Тадеуша Банахевича на посаді редактора астрономічного додатка до «Ілюстрованого календаря щоденного кур'єра»[3]. Був автором підручників з астрономії для загальноосвітніх шкіл, виданих 1938 року у Львові, співавтором (разом з Еугеніушем Рибкою) підручника з космології 1931 року та численних астрономічних монографій.

Після війни разом із Міхалом Каменським він створив обсерваторію у Варшавському університеті, а після початку роботи університету став її директором[4]. Він створив філію обсерваторії в Островику, де розмістив інструменти, врятовані з обсерваторії на горі Піп Іван. У 1948 році він став першим післявоєнним президентом Товариства любителів астрономії, у 1946—1950 роках він редагував журнал «Уранія».

У 1953 році він став членом Комісії змінних зір, а в 1963 році — членом Комісії з фізичного вивчення планет.

На честь Яна Гадомського названий кратер Гадомський[en] на невидимій із Землі стороні Місяця.

Вибрані публікації

  • Kosmografja: podręcznik dla szkół średnich (1931, wspólnie z Eugeniuszem Rybką)
  • Astronomia: dla 2 kl. liceów ogólnokształcących, wydział humanistyczny i klasyczny (Książnica, Lwów, 1938)
  • Zarys historii astronomii polskiej (Kraków, 1948)
  • Człowiek tworzy własny firmament (Wydawnictwo «Iskry», 1959)
  • Na kosmicznych szlakach (Nasza Księgarnia, Warszawa, 1961)
  • Powstanie kosmosu i jego życie (Nasza Księgarnia[pl], Warszawa 1963)
  • Poczet wielkich astronomów (1965)
  • Astronomia popularna (współautor, 1967)

Примітки

  1. ↑ Stanisław Łoza (red.), Czy wiesz kto to jest?, (Przedr. fotooffs., oryg.: Warszawa: Wydaw. Głównej Księgarni Wojskowej, 1938.), Warszawa: Wydawnictwa Artystyczne i Filmowe: na zam. Zrzeszenia Księgarstwa, 1983, s. 188.}}
  2. ↑ Jan GADOMSKI, 1889–1966. Sylwetki astronomów polskich XX wieku. Toruń: Wydawnictwo Towarzystwa Naukowego Organizacji i Kierownictwa "Dom Organizatora". 2008. с. 47-48. ISBN 978-83-7285-385-1.
  3. ↑ Kalendarze astronomiczne i astrologiczne, Ewa Wójcik, Konspekt nr 2/2005. Архів оригіналу за 4 листопада 2006. Процитовано 27 січня 2023. [Архівовано 2006-11-04 у Wayback Machine.]
  4. ↑ Michał Kamieński. In Memoriam Krzysztof Ziołkowski Urania — Postępy Astronomii nr 6/2007

Посилання