Адам Стшалковський
Адам Стшалковський (1923—2020) — польський фізик-ядерник, фахівець з вивчення ядерних реакцій і взаємодій. Один із польських піонерів у спостереженні астрономічних об'єктів за допомогою радіотелескопів. Випускник і професор Ягеллонського університету, член Польської академії знань. БіографіяНародився 26 листопада 1923 року в Тенчинеку[3]. У 1948 році він здобув диплом з фізики в Ягеллонському університеті в Кракові, але він був співробітником цього університету й раніше — з 1945 року, коли працював на кафедрі фізики атомного ядра співробітником професора Генрика Неводнічанського[pl][4]. У 1960 році він здобув ступінь доктора філософії з фізики за дослідження в галузі розсіювання дейтронів[3], які він проводив під час наукового стажування в Лабораторії ядерної фізики в Ліверпулі. Після повернення до Польщі брав участь в організації Інституту ядерної фізики в Кракові. Його роботи з пружного розсіювання дейтронів на атомних ядрах принесли йому міжнародне визнання та стали основою для його габілітаційної роботи[4]. Габілітацію отримав у 1963 році, а звання професора — у 1971 році[3]. Професійно Стшалковський спочатку був пов'язаний з Астрономічною обсерваторією при Ягеллонському університеті, де разом з Олегом Чижевським і Єжи де Мезером побудував перший у Польщі радіотелескоп для спостереження Сонця. Крім того, разом з Яном Весоловським та Єжи Яніком він відновив вимірювання космічної радіації в соляній шахті у Величці, які проводив до війни Мечислав Єжевський[pl]. Наприкінці 1940-х років почав працювати на кафедрі ядерної фізики, а також займався будівництвом циклотрона та електростатичного прискорювача в Інституті фізики Ягеллонського університету. У 1963 році він організував Школу фізики в Катовіце, яка з часом стала частиною філії Ягеллонського університету в Катовіце (пізніше Сілезького університету), за що він отримав ступінь почесного доктора Сілезького університету. Крім того, він був директором Інституту фізики Ягеллонського університету, заступником директора Інституту ядерної фізики та віце-канцлером Ягеллонського університету[3]. Член Польської академії навчання, Польського фізичного товариства, Європейського фізичного товариства, Комітету Physics Letters. Автор понад 160 наукових публікацій[3], науковий керівник 17 дисертацій з ядерної фізики[4]. Помер 25 липня 2020 року[5] і похований 31 липня на Броновицькому цвинтарі[pl] в Кракові[3]. ПублікаціїАвтор науково-популярних книг і підручників, в тому числі[4]:
Відзнаки
Примітки
Посилання
|