|
Ян Баптиста ван Гельмонт
Ян Баптист Ван Гельмонт (нід. Jan Baptista van Helmont, 1579 (12) січня 1580, Брюссель — 30 грудня 1644, Вілворде) — голландський натураліст, лікар і теософ-містик. Запровадив у наукову термінологію слово «газ». БіографіяЯн Баптист ван Гельмонт отримав теологічну і медичну освіту у Лувені. Вивчав твори Парацельса та інших ятрохіміків, здійснив десятирічну подорож Європою для удосконалення своїх знань з медицини. Відвідав Альпи, Швейцарію, Іспанію, Францію і Англію і 1609 року отримав ступінь доктора медицини. Потім оселився у Вілворде поблизу Брюсселя і до кінця життя займався дослідженнями у своїй власній домашній лабораторії. Головні твори Ван Гельмонта були опубліковані його сином Франциском-Меркурієм лише після смерті вченого — 1646 року, а пізніше, 1682 року, було видано повне зібрання творів Ван Гельмонта («Opera omnia»). Наукові поглядиУ багатьох питаннях він стояв на класичних позиціях алхімії, вважаючи, наприклад, можливим перетворення неблагородних металів (ртуті, свинцю та інших) у золото за допомогою так званого філософського каменя. Ван Гельмонт дотримувався віталістичних уявлень про те, що життєві процеси нібито регулюються особливими «духами життя» («археями»); визнавав можливість мимовільного зародження. Ван Гельмонт — один з великих представників ятрохімії. Ван Гельмонт одним з перших почав використовувати нітрат срібла (ляпіс) для припікання ран, запалень і бородавок. Він вважав, що в травленні вирішальну роль відіграє кислота шлункового соку, і тому пропонував лікувати лугами хвороби, що викликаються надлишком кислот в шлунку. ДослідженняЗапровадження поняття «газ»Я. ван Гельмонт ввів в хімію термін «газ». 1620 року Я. ван Гельмонт відзначив, що деревне вугілля при згорянні виділяє «лісовий дух». З цього приводу він писав:[4]
Вибір такої назви був пов'язаний з одним з ключових понять грецької міфології — хаосом. Ван Гельмонту було відомо, що «лісовий дух» утворюється при горінні дерева, при бродінні вина, виділяється з мінеральної води і утворюється при дії кислот на вапняк і поташ. Я. ван Гельмонт вважав, що існують гази, які відрізняються як один від одного, так і від повітря. Він також відзначав, що гази містяться у різноманітних твердих тілах і можуть бути виділені з них. Складові частини складних тілВін був одним з перших учених, які поставили питання про істинні прості складові частини складних тіл. Піддаючи сумніву Аристотелеві стихії і принципи алхіміків на тій підставі, що їх присутність неможливо виявити в складі більшості тіл, Ван Гельмонт пропонував вважати простими тілами лише ті, які можуть бути виділені при розкладанні складних тіл. Так, оскільки при розкладанні рослинних і тваринних речовин завжди виділялася вода, Ван Гельмонт вважав її простим тілом і головною складовою частиною складних тіл. У пошуках інших простих тіл Ван Гельмонт багато експериментував з металами. Показовим є досвід Ван Гельмонта зі сріблом: точно зважену кількість срібла було розчинено в aqua fortis — нітратній кислоті, розчин випарювався, залишок прожарювали і сплавляли. Вага отриманого срібла точно дорівнювала вихідній. Ван Гельмонт писав:
Цей дослід є цікавим і як один з перших прикладів кількісного дослідження явища. Дослід з вербовою лозоюВан Гельмонт вперше провів експериментальні дослідження процесу живлення рослин, які стали основою для так званої водної теорії живлення рослин. Виростивши гілку верби у бочці, він встановив, що майже 40-кратне збільшення її у вазі за 5 років не супроводжувалося скільки-небудь значним зменшенням ваги землі. Незважаючи на помилковість, ця теорія, що розглядала життя рослин як процес, що відбувається тільки під впливом матеріальних сил, завдала удару релігійно-ідеалістичному світогляду. Я. ван Гельмон описав свій експеримент таким чином:[5]
Строго кажучи, Я. ван Гельмонт не був першим, хто провів подібний експеримент, відомо, що подібний дослід проводив Леонардо да Вінчі, використовуючи гарбуз.[5] Література
Посилання
Виноски
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
