|
Яковенко Петро Максимович
Петро Максимович Яковенко (14 вересня 1914, Синиця — 26 лютого 2006, Чернівці) — український живописець; член Спілки радянських художників України з 1990 року. Заслужений діяч мистецтв України з 1998 року[1], лауреат Літературно-мистецької премії імені Сидора Воробкевича за 2004 рік[2]. ЖиттєписНародився 14 вересня 1914 року в селі Синиці (нині Уманський район Черкаської області, Україна). 1940 року закінчив Вінницьке загальновійськове училище[3]. Брав участь у німецько-радянській війні. Нагороджений медалями «За взяття Кенігсберга», «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.». Демобілізований 8 серпня 1946 року у військовому званні майора[4]. Протягом 1947—1981 років жив і працював у Латвійській РСР, де у 1950—1956 роках здобув мистецьку освіту в студії образотворчого мистецтва Ризької організації Спілки художників Латвії у Лео Свемпа, Яніса Тільбергса. З 1981 року — у Чернівцях, де мешкав у будинку на вулиці Сімовича, № 10А, квартира № 2[3]. Помер у Чернівцях 26 лютого 2006. Похований у Чернівцях на Алеї слави на Центральному цвинтарі[5]. Творчий доробокПрацював у галузі станкового живопису. Автор натюрмортів, портретів, карпатських краєвидів, писав гори і долини, фіксував архітектурні пам'ятки та рослинність. Серед робіт:
Учасник латвійських, всеукраїнських та міжнародних виставок з 1962 року. Персональні виставки відбулися у Ризі у 1972, 1980 роках; Чернівцях у 1982, 1985, 1986, 1988, 1990, 1992, 1994, 2004 роках; Києві у 1997 році (Національний художній музей України), Черкасах у 1998 році[3]. Роботи митця зберігаються у Чернівецькому художньому музеї, Національному художньому музеї України та приватних колекціях[3]. Примітки
Література
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
