Язикове (станція)

Станція Язикове

Лозова — Слов'янськ
Донецька залізниця
Лиманська дирекція
селище Язикове

48°55′35″ пн. ш. 36°55′31″ сх. д. / 48.92639° пн. ш. 36.92528° сх. д. / 48.92639; 36.92528
Рік відкриття 1879 (145 років)
Тип проміжна
Колій 5
Платформ 3
Тип платформ(и) бічна та 2 острівні
Форма платформи прямі
Відстань до Києва, км 584
Відстань до Лозової, км 55
Відстань до Слов'янська, км 50
Код станції 492627 ?
Код «Експрес-3» 2214046 ?
Послуги Залізнична станція Квиткова каса
Мапа
Язикове. Карта розташування: Харківська область
Язикове
Язикове

Язико́ве — проміжна залізнична станція Лиманської дирекції Донецької залізниці на електрифікованій лінії Лозова — Слов'янськ між станціями Барвінкове (8 км) та Гаврилівка (14 км). Розташована у селищі Язикове Ізюмського району Харківської області.

Історія

Станція відкрита у 1879 році, коли на перегоні Гаврилівка — Барвінкове був обладнаний роз'їзд, згодом перетворений у полустанцію Фідлерівка. Даних про вантажну та пасажирську роботу даного роздільного пункту у 1880-х роках XIX століття не знайдено[1][2].

Перша назва станції, напевно, походить від так званої могили Фідлера, що знаходилася в районі споруджуваного роз'їзду. У 1890-х роках тут було обладнано роз'їзд № 15 (іноді зустрічається назва Роз'їзд № 15 Фідлерове). У 1908 році роз'їзд отримав назву Язикове — від дублюючої назви села Олександрівка (Язикове) при річці Сухий Торець[3][4][5].

Станом на 1894 рік на роз'їзді № 15 зупинялися поштовий і вантажно-пасажирський поїзди Харків — Ростов. У 1917 році зупинки по станцвї Язикове здійснювали вже три пари поїздів: пасажирський, поштовий та вантажно-пасажирський, у складі яких були вагони безпересадкового сполучення до Караванної, Маріуполя, Луганська, Катеринослава (нині — Дніпро), Новоросійська, Москви[6][7].

До Жовтневого перевороту 1917 року на роз'їзді Язикове здійснювалося вивантажування зернохлібу у невеликих кількостях: у 1914 році по роздільному пункті було прийнято майже 250 тон, у 1915 році — понад 275 тон зерна[8].

Пасажирське сполучення

На станції зупиняються лише приміські поїзди до кінцевих станцій Краматорськ, Лозова, Слов'янськ та Харків-Пасажирський[9].

Примітки

  1. П. С. Ефименко (1883). Харьковский календарь на 1884 год. Х.
  2. Скорино И.А. (1887). Указатель русских железных дорог. [СПб.]
  3. Полный список станций всех Российских железных дорог. СПб. 1897.
  4. Справочник для железнодорожных статистических отделов. СПб. 1913.
  5. Это место: Трёхверстовка Шуберта онлайн и в цвете / Лист 25-15 Александровка.
  6. Указатель железнодорожных, пароходных и иных пассажирских сообщений. Зимнее движение 1894—1895 г. СПб. 1894.
  7. Официальный указатель железнодорожных и других пассажирских сообщений с мая 1917 года. Пг. 1917.
  8. Шипко-Чередниченко Л.Ф. (1927). Народное хозяйство Донбасса и грузооборот Донецких дорог. Х.
  9. Розклад руху приміських поїздів Краснолиманської дирекції. Архів оригіналу за 16 жовтня 2016. Процитовано 17 січня 2016. [Архівовано 2016-10-16 у Wayback Machine.]

Джерела

  • Тарифное руководство № 4. Книга 1 (на 15.05.2021) (рос.) [Архівовано з першоджерела 15.05.2021.]
  • Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — М. : Транспорт, 1981.(рос.)
  • Україна. Атлас залізниць. Масштаб 1:750 000. — К. : ДНВП «Картографія», 2008. — 80 с. — ISBN 978-966-475-082-7.

Посилання