Народився в селищі Оверейсе на околицях Брюсселя. Навчався в єзуїтському колегіумі і в Левенському католицькому університеті. Викладав історію і право в Єні, Лейдені та Левені. Прославився на всю Європу авторитетними виданнями латинської прози, особливо Тацита (1574) і Сенеки (1605). Його видання класиків були еталоном для багатьох поколінь філологів.
Творчість
Як письменник Ліпсій наслідував лапідарний стиль Тацита, не схвалюючи вивертів цицеронівськоїриторики. У 1589 році опублікував політичний трактат, у якому відстоював необхідність раціоналізації державного апарату. У філософських поглядах був близький до стоїків, особливо шанував Сенеку.
François Moreau (Ed.) Le stoïcisme au XVIe et au XVIIe siècle. Le retour des philosophies antiques à l'Âge classique. — Paris 1999. (фр.)
Gerhard Oestreich: Antiker Geist und moderner Staat bei Justus Lipsius (1547—1606): der Neustoizismus als politische Bewegung. Vandenhoeck & Ruprecht, Göttingen 1989, ISBN 3-525-35938-1.
J. L. Saunders: Justus Lipsius. The Philosophy of Renaissance Stoicism, New York, 1955(англ.).
Andreas Urs Sommer Vivere militare est. Die Funktion und philosophische Tragweite militärischer Metaphern bei Seneca und Lipsius, in: Archiv für Begriffsgeschichte, Bd. 43 (2001). — S. 59—82. (фр.)
Andreas Urs Sommer Zur militärischen Metaphorik im Stoizismus, Bern: EMB/BBL, 2002 (= Schriftenreihe der Eidgenössischen Militärbibliothek und des Historischen Dienstes, Nr. 2) (ISBN 3-906969-01-0, ISSN 1424-9367)
Michael Stolleis Lipsius-Rezeption in der politisch-juristischen Literatur des 17. Jahrhunderts in Deutschland. In: ders.: Staat und Staatsräson in der frühen Neuzeit. Studien zur Geschichte des öffentlichen Rechts. — Frankfurt am Main, 1990, S. 232—267. (нім.)
Gilbert Tournoy, Jeanine de Landtsheer, Jan Papy (Ed.) Iustus Lipsius, Europae lumen et columen. Proceedings of the International Colloquium Leuven 17-19 September 1997, Leuven, 1999. (фр.)
