uk %D0%AE%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BA%D0%B0 (%D0%A2%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D1%88%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0 %D1%81%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0 %D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D0%B0)

село Юрівка
Країна	Україна
Область	Київська область
Район	Фастівський район
Рада	Томашівська сільська громада
Код КАТОТТГ	UA32140130160054019
Основні дані
Засноване	1578
Населення	148
Площа	0,101 км²
Густота населення	1465,35 осіб/км²
Поштовий індекс	08055
Телефонний код	+380 4578
Географічні дані
Географічні координати	50°14′21″ пн. ш. 29°42′33″ сх. д. / 50.23917° пн. ш. 29.70917° сх. д.
Середня висота; над рівнем моря	191 м
Місцева влада
Адреса ради	08013, Київська обл., Фастівський р-н, с.Вільне, вул. Миру, 49а
Карта
	Юрівка
	Юрівка
Мапа
	Юрівка у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Юрівка.

Ю́рівка — село Томашівської сільської громади Фастівського району Київської області. Населення становить 148 осіб. День села — 14 жовтня.

Історія

Краєзнавці вважали, що нинішню Юрівку вперше згадано в описі Київського замку за лютий-березень 1552 року як порожнє «митропольське село Юр'євичі», в якому разом з Куликовим, Попадичами, Рословичами, Янковичами, Невеселовим та Іванковичами мешкало до спустошення 146 людей. Але ця згадка не стосується нашої Юрівки. Колишні митрополичі села Рославичі та Іванковичі існують донині та знаходяться в північно-східній частині Васильківського району.

4 грудня 1578 року вперше згадано село Ставки під Брусиловом у власності пана Харлінського. Ймовірно, це село згодом дало початок Юрівці. Це підтверджують, зокрема, наступні згадки. 15 січня 1612 року возний підтвердив грабіж майна пані Катаржини Збаразької паном Адамом Скларським у селі Ставецькім, названим Юрівкою. 17 січня 1617 року село Ставки і хутір Юрівку з усіма землями Єжи Харлінський заставив пану Лукашу Вітовському за 7000 злотих^[1].

У 1664 р. Юрівка належала бишівському маєтку. У 1745 р. ця місцевість почала заселятися наново, належала Харлінським.

У липні 1768 року в селі побували козаки Івана Бондаренка^[2].

У 1786 р. в Юрівці побудована дерев'яна церква Різдва Пресвятої Богородиці. Метричні книги, клірові відомості, сповідні розписи церкви Різдва Пресвятої Богородиці с. Юрівка Юрівської волості Київського пов. Київської губ. зберігаються в ЦДІАК України^[3].

У 1843 р. село купив Йосип Блоцький, а в 1856 його нащадки продали Юрівку професору Київського університету, доктору медицини Едуарду Ернестовичу Міраму. В цей час там проживало 452 людей, із них 169 ревізькі.

У 1906 році в Юрівці місцеві селяни розгромили дві економії поміщика^[4].

У 1922 р. в Юрівці організовано сільську раду, першим головою якої був Гончарук. У роки Великої Вітчизняної війни село було майже зруйноване. 81 мешканець Юрівки не повернувся з фронту.

В «Історії міст і сіл Української РСР» про Юрівку початку 1970-х було подано таку інформацію:

Юрівка - село, центр сільської Ради, розташоване на берегах річки Очеретянки, за 36 км від районного центру. Населення - 381 чоловік. Сільраді підпорядковане село Комуна.

В Юрівці - відділок колгоспу ім. Щорса, за яким закріплено 1600 га землі, в т. ч. 1300 га орної. Основний напрям господарства - вирощування льону, зернових, картоплі. Розвинуте тваринництво. У селі є восьмирічна школа, клуб, бібліотека^[4].

Нині в Юрівці працює сирзавод ТОВ «Алдолат».

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[5]:

Мова	Кількість	Відсоток
українська	148	100%

Див. також

Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Київська область)

Примітки

↑ Букет Є. Історія кожного поселення — сягає коренями у глиб століть // Макарівські вісті. — 2012. — 3 лютого. — № 5 (10705). — С. 4-5.
↑ Букет Євген. Іван Бондаренко — останній полковник Коліївщини. Історичний нарис. — Київ: Видавництво «Стікс», 2014. — 320 с. ISBN 978-966-2401-09-7
↑ http://cdiak.archives.gov.ua/baza_geog_pok/church/yuri_003.xml
↑ ^а ^б Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.
↑ Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Галерея

Магазин у Юрівці
Меморіал загиблим у ІІ Світовій війні
Пам'ятник жертвам Голодомору

Джерела

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Юрівка (Томашівська сільська громада)

У Вікісловнику є сторінка Юрівка.

Офіційний сайт Макарівської райдержадміністрації^{[недоступне посилання з травня 2019]}
Ащенко Н. В., Букет Є. В., Нетреба Д. С. та ін.; Упоряд. Букет Є. В. Нариси з історії Макарівського району: До 15-ї річниці Незалежності України. — Київ: «Логос», 2006. — С. 397.
Букет Є. Історія кожного поселення — сягає коренями у глиб століть // Макарівські вісті. — 2012. — 3 лютого. — № 5 (10705). — С. 4-5.PDF

[1] Букет Є. Історія кожного поселення — сягає коренями у глиб століть // Макарівські вісті. — 2012. — 3 лютого. — № 5 (10705). — С. 4-5.

[2] Букет Євген. Іван Бондаренко — останній полковник Коліївщини. Історичний нарис. — Київ: Видавництво «Стікс», 2014. — 320 с. ISBN 978-966-2401-09-7

[3] ttp://cdiak.archives.gov.ua/baza_geog_pok/church/yuri_003.xml

[:0-4] а ^б Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.

[ukr-socialdata-mova-2001-5] Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

Юрівка (Томашівська сільська громада)