|
Юзеф Бялиня-Холодецький
Юзеф Домінік Бартоломей Бялиня-Холодецький гербу Бялиня (пол. Józef Dominik Bartłomiej Białynia-Chołodecki; 15 серпня 1852, Ставки, нині Яворівський район, Львівська область — 30 січня 1934, Львів) — польський письменник, історик, учасник Січневого повстання 1863 року. БіографіяНародився 15 серпня 1852 року в селі Ставки в Галичині (тоді Австрійська імперія, нині Яворівський район, Львівська область, Україна) у польській родині, нащадків шляхти. Матір — Емілія Сетті де Форлі.[1] Представники родини Холодецьких, що володіла, зокрема, Цецівкою,[2] були польськими патріотами: батько Юзефа Целестин (надлісничий державних лісів[1]) брав участь у двох повстаннях і був ув'язнений; а також інші близькі родичі, наприклад, його рідний стрийко Томаш Холодецький, ветеран листопадового повстання, який після тривалого ув'язнення помер від тяжкої форми грипу. У віці 11 років Юзеф брав участь у Січневому повстанні 1863 року як кур'єр, переважно по околицях Львова. Він навчався у Стрию в початковій школі. У 1867 році помер батько. Сім'я Холодецьких переїхала до Львова, де Юзеф продовжив навчання у вищій школі (на сучасний манер — середня школа). У 1867 році ще як учень вищої школи вступив до лав польської підпільної студентської організації, яку згодом викрила австрійська влада, водночас заборонивши діяльність. 10 жовтня 1870 року склав випускні шкільні іспити у львівській вищій школі. У 1870 році вступив до Львівського університету, де вивчав право й закінчив студії у 1874 році. Також був найактивнішим членом товариства «Академічна читальня» (пол. «Czytelnia Akademicka»), брав активну участь у багатьох польських організаціях регіону. Почав працювати ще під час навчання в гімназії (приватно читав лекції). У 1873 році, за рік до отримання диплома юриста, подав прохання про посаду до дирекції Львівської пошти. Його скерували на практику в поштові уряди в Черлянах, в містечку Нижневі, місті Станиславові й, нарешті, у Львові.[1] У Чернівцях став співредактором видання «Gazeta Polska», а також став членом ради «Czytelnia Polska» та заснував бібліотеку. У 1880 році став регіональним директором комісарів поштової служби у Чернівцях. Швидко піднявся до щаблях поштової служби, поки не став директором облікового департаменту львівської поштової служби. У 1885 році видав працю «Przeszłość Towarzystwa Polskiego Bratniej Pomocy i Czytelni Polskiej w Czerniowcach». Свої перші літературні твори, книги та брошури друкував у виданні «Gazeta Polska». Під псевдонімом Валентій Цвік у 1884 році видав книгу про історію Буковини, у 1885 році — дослідження з історії польського флоту і польської артилерії в 1885 році та у 1888 році — біографію Генрі Шмітта. На початку 1900-х років друкувався ще під псевдонімом Бела Рембович. Він використовував вигадане ім'я, побоюючись репресій з боку австрійської влади. Нарешті, як відзнака за його літературну діяльність, йому надали право на видання книг під своїм власним ім'ям. Знову повернувся до Львова. У Львові Холодецький приєднався до численних організацій, зокрема, став президентом Поштового клубу, і він зміг створити ще багато інших організацій, які були здатними виступити на його підтримку. Він в усній формі «напав» на президента львівської служби пошти пана Сеферовича, у 1906 році через його активну діяльність у цій організації. Президент хотів дискредитувати його, але Холодецький заперечив свою провину та звинуватив Сеферовича у наклепі. Холодецький був відомим у багатьох інтелектуальних колах та організаціях, у тому числі — Організація польської освіти, Геральдичної організації, дослідницької організації у Перемишлі, Товариство любителів минулого (історії) Львова і саме цим товариством було надруковано багато з його найвідоміших та знаменитих історичних праць. Між 1902 та 1908 роками був «радником» президентів міста Львова. Під час першої світової війни ув'язнений царською владою та відбував заслання в Києві. У 1918—1920 роках брав участь в «обороні» Львова під час польсько-української війни. Він також створив архів першої світової війни у Львові. Багато праць Холодецький було на тематику польського Листопадового повстання 1830 року та Січневого повстання 1863 року. Він написав також біографії багатьох видатних осіб, які віддали життя у боротьбі Польщі за незалежність. Крім того, Юзеф Холодецький був літописцем історії роду Холодецьких. Юзеф Холодецький помер у віці 81 року 30 січня 1934 року та похований на полі № 60 Личаківського цвинтаря у Львові. Праці
НагородиПриміткиДжерела
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
Portal di Ensiklopedia Dunia
