uk %D0%A9%D1%83%D0%BA%D0%BE %D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80 %D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%96%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87

Володимир Олексійович Щуко
Володимир Олексійович Щуко
Народився	5 (17) липня 1878 або 17 липня 1878; Берлін, Німецька імперія[…]
Помер	17 січня 1939 (60 років) або 18 січня 1939 (60 років); Москва, СРСР
Поховання	Новодівичий цвинтар
Громадянство	Російська імперія → СРСР
Національність	росіянин
Місце проживання	Тамбов, Петербург, Ростов-на-Дону, Москва
Діяльність	архітектор, художник театра
Відомий завдяки	архітектор і сценограф
Alma mater	Вище художнє училище при Російській імператорській академії мистецтв (1904)
Відомі учні	Мінкус Михайло Адольфович
Заклад	Санкт-Петербурзький державний політехнічний університет Петра Великого
Напрямок	неокласицизм
Magnum opus	Російська державна бібліотека
Діти	Щуко Марина Володимирівна
Нагороди
	; ; Медіафайли у Вікісховищі;

Володи́мир Олексі́йович Щуко́ (1878, Тамбов — 1939, Москва) — російський архітектор і театральний декоратор, академік (з 1911).

Звання архітектора отримав 1904 року за спільний з архітектором Андрієм Вайтенсом проєкт «Палац намісника його імператорської величності на Далекому Сході».

В Україні його твір — будинок колишньої Київської губернської земської управи (1913) у стилі української архітектури 18 ст. — згодом перероблений у формах класицизму; конкурсний проєкт вокзалу в Києві (1914) через воєнні події не реалізований.