Щербина Олександр Мойсейович

|портрет= |військове звання= |партія=

Олександр Мойсейович Щербина
Народився	17 лютого 1874(1874-02-17) Прилуки
Помер	7 січня 1934(1934-01-07) (59 років)
Поховання	Державний історико-меморіальний Лук'янівський заповідник
Діяльність	філософ
Alma mater	Київський університет
Галузь	філософія
Заклад	Київський університет

Олександр Мойсейович Щербина (17.02.1874 (2 березня за ст.стилем), Прилуки — 7 січня 1934) — професор філософії, тифлолог, психолог, брат математика Костянтина Щербини.

Біографія

Народився 17 лютого 1874 року в східній частині м. Прилук (Кустівцях) (2 березня за ст.стилем) у сім'ї священика М. Н. Щербини. На третьому році життя впав у вапно і втратив зір.

1898 рік — закінчив Прилуцьку чоловічу гімназію із золотою медаллю та вступив у Київський університет. На IV курсі його студентська наукова робота «Учение Канта о вещи в себе» (1904) була удостоєна золотої медалі.

В 1905 році закінчив факультет класичної філології Київського університету з дипломом I ступеня., де читав лекції з логіки і історії етики.

1909—1918 роки -працював на посаді приват-доцента кафедри філософії Московського університету.

1918—1920 роки очолив кафедру філософії в Катеринославському (Дніпровському) університеті, де впродовж двох років викладав філософські дисципліни та давньогрецьку мову.

1920 рік — повернувся до Прилук, де взяв активну участь у створенні місцевої Педагогічної школи, перетвореної згодом на Педагогічні курси, а потім на Прилуцького педтехнікум, в якому працював упродовж 9 років.

Водночас у 1921—1923 роки був співробітником Полтавського інститу народної освіти.

У 1931 році — призначений професором на дефектологічний факультет Київського педагогічного інституту, де і пропрацював до кінця своїх днів.

Помер 7 січня 1934 року. Похований в Києві на Лук'янівському цвинтарі (ділянка № 12, ряд 2, місце 2). В Кустівцях на території колишньої садиби О. М. Щербини встановлено меморіальну дошку.

Доробок

Перша світова війна спонукала вченого зайнятися тифлопедагогікою. Олександр Щербина виступав з доповідями та науково-популярними лекціями про нагальну потребу спільної праці і навчання зрячих людей з незрячими. Він писав, що ґрунтовне дослідження проблем психології незрячих неможливе без співставлення особливостей їхньої психіки з особливостями психіки зрячих[1].

Праці автора[2]

• Учение Канта о вещи в себе. — К., 1904
• Возможна ли психология без самонаблюдения // ВФ и П. — 1908. — Кн. 94
• О допущении женщин в ун-т. — М., 1910 (2-е вид. — М., 1916)
• Значение этики в системе высшего образования // Филос. сб. Льву Михайловичу Лопатину. — М.
• 1912; Методология этики // ВФ и П. — 1913. — Кн. 121
• Передмова до кн.: Кант. Логика. — Пг., 1915
• «Слепой музыкант» Короленко как попытка зрячих проникнуть в психологию слепых, в свете собственных моих наблюдений // Георгию Ивановичу Челпанову от участников его семинариев в Киеве и Москве. 1891—1916.
• Статьи по философии и психологии. — М., 1916
• О совместном образовании слепых со зрячими // ЖМНП. — 1917. — № 1
• К чему следует стремиться при воспитании слепых // Пути воспитания дефективного ребенка. — Ростов-на-Дону, 1926
• Yeraeinsame Ausbildung Blinder und Sehender in Verbindung mit der Einführung des allgemeinen Schulzwanges // Beiträge zum Blindenbildungswesen. — Marburg, 1927. — № 6, 7
• Необходимость социального подхода при воспитании слепых // Вопросы дефектологии. — 1928. — № 4
• Blidenwohlfahrts pflege in Russland und in der Ukraine. Teil II. Handbuch der Blidenwohlfahrts pflege im Auslande-Europa und Nordamerika. — Marburg, 1930
• Wichtige Errungenschaften auf dem Yebiet des Blindenwesens in der Ukraine // Beitrüge zum Blindenbildungswesen. — Marburg, 1932. — № 5, 6

Примітки

1. Шевчук, Вікторія (2015). Історико-культурні передумови становлення Полтавської психологічної школи у XVIII-XX століттях: монографія (українська) . Київ: Видавничий дім «Слово». с. 256 с.
2. М. Ткачук. ЩЕРБИНА Олександр Мусійович. litopys.org.ua. Архів оригіналу за 17 травня 2021. Процитовано 7.10.2018.

Джерела

• Л. Проценко, Ю. Костенко. Лук'янівське цивільне кладовище, путівник. — «Інтерграфік». — С. 192. ISBN 966-532-012-2.
• Філософська думка в Україні: Біобібліографічний словник. — К., 2002. — С. 226—227
• Шевчук В. В. Історико-культурні передумови становлення Полтавської психологічної школи у XVIII—XX століттях: монографія / В. В. Шевчук, М.-Л. А. Чепа. — К.: Видавничий дім «Слово», 2015. — 256 с.