Родина Шухевичів (раніше — Шухів) походить з с. Розвадів. Із зареєстрованих там в 1789 р. 146 господарів, 11 назвалися Шухами. Серед них був Іван Шух одружений з Марією Гутковською від якої мав п’ятьох дітей, з них четверо — сини.
Родина Шухевичів. Стоять (зліва направо): Тарас Шухевич, Осип-Зиновій Шухевич — батько Романа, Володимир Старосольський, Уляна Старосольська, Одарка Старосольська, Ірина Шухевич, Володимир Шухевич, Теодор Рожанковський. Сидять (зліва направо): Осипа Рожанковська, Ольга Шухевич, мати Романа — Євгенія Шухевич з братиком Юрком Шухевичем, бабуня Романа — Герміна Шухевич з Ігорем Старосольським, дід Романа — сеньйор Володимир Шухевич, Ірина Рожанковська з синами Степаном та Ярославом. Перший ряд (сидять): Юрій Старосольський, Роман Шухевич, Володимир Рожанковський
Від першої дружини Іван мав сина Гавриїла, який закінчив Львівський університет і виїхав до Росії, імовірно у Петербург, де став називатися Шуховим. Другий син Івана — Симеон став чиновником і змінив прізвище на Шуховський. Ігнатій та Іоан залишились на господарстві. Їхні родичі — селяни Шухи — і досі мешкають в Розвадові. А наймолодший син Євстахій став священником і змінив прізвище на Шухевич, ставши засновником родини Шухевичів.
Родова схема
Тарас Шухевич
Іван Шух (*1710 — †1810) ∞ NN (*? — †?) ∞ Марія Гутковська (*? — †?)
Гавриїл Шухов (*1759 — †?)
Симеон Шуховський (*1765 — †1832) — жив і працював у Львові при фінансовому уряді. Він мав маєток у Миколаєві над Дністром, куди згодом переїхав і мешкав до самої смерті
Ігнатій Шух (*1770 — †1830)
Іоан Шух (*1774 — †?)
о. Євстахій Шухевич (*1778 — †1824) — священник у Розвадові, а потім у Раківці ∞ Марія Леневич (*? — †?) — донька шляхтича Прокопія Леневича
о. Теофіл Шухевич (*1850 — †1918)[2] — парох в с. Молодятині ∞ Елеонора Новаківська (*? — †?)[3]
Павло Шухевич (*1880 — †1954)[4] — суддя, а потім прокурор в Кракові ∞ Ірина Величковська гербу Леліва (*1885 — †1979)[5] — маляр-портретист та іконописець. Их дети Андрей(*1914— †1917)[6], Ліда(*? — †?)[7]∞ Василь Ленцик(*1912 — †2002)[8]и Дария(*1921 — †?) [9] ∞ Роман Яримович (*1909 — †1991)[10]
Теодозія Шухевич (*1882 — †?)[11] ∞ Микола Руденський (1876–†1965)[12]
Володимир Володимирів Шухевич (*1883 г. – †1949)[50]∞ Ірина Кормош (*1894 — †1921)[51] Их дети Степан Володимирів Шухевич (*1914 — †1918)[52] и Дарія Володимирівна Шухевич (*1919 — †?)[53] ∞ Володимир Ломницький (*1908 — †?)[54]
Тарас Шухевич (*1886 — †1951) — піаніст, професор Музичного інституту ім. М. Лисенка у Львові ∞ Ольга Бандрівська (*? — †?) — доцент Львівської консерваторії
Марія Шухевич (*1853 — †1924)[59]∞ Лонгин Ковблянський (*18745— †1820)[60]
Ольга Шухевич (*1855 — †1835)[61]∞ Теодор Миколаїв Величковський (1846–1932)[62]
Ізидор Шухевич (*1857 — †1830) — полковник австрійської армії — під час І-ї світової війни мав стати генералом; через дрібний конфлікт у Загребській лікарні його звинуватили у «великосербських настроях», звільнили зі служби[56][63]
Микола Шухевич (*1862 — †1942) [64]— адвокат, придбав у Львові територію для української організації «Сокіл-Батько»[56] ∞ Варвара
Богдан Шухевич (*1925 — †?)
Модеста Шухевич (*1862 — †1918)[65] ∞ Микола Козловський (*? — †?) - гімназійний професор у Києві [56]
Blazejowskyj D. Historical Šematism of the Archeparchy of L'viv (1832—1944). — Kyiv : Publishing house «KM Akademia», 2004. — 570 s. — ISBN 966-518-225-0(англ.)
