Штеренштейн Луїза Йосипівна

Штеренштейн Луїза Йосипівна
Народилася 28 червня 1926(1926-06-28)
Ямпіль
Померла 21 грудня 2015(2015-12-21) (89 років)
Єрусалим
Працювала в містах Львів

Луїза Йосипівна Штеренштейн (28 червня 1926, Ямпіль — 21 грудня 2015, Єрусалим) — українська скульптор і педагог.

Біографія

Народиласz 28 червня 1926 року в місті Ямпіль Вінницької області[1]. Дитинство провела в місті Ізюм Харківської області. У Полтаві відвідувала дитячу художню студію. Із початком війни батька було мобілізовано. Роки евакуації провела в республіці Марій Ел, працювала на лісосплаві[2]. За іншими даними 1941 року була евакуйована на Урал. 1946 року вступила на факультет монументальної скульптури Московського інституту прикладного і декоративного мистецтва. Серед викладачів Катерина Бєлашова, Олександр Дейнека, Матвій Манізер. 1951 року з відзнакою закінчила навчання. Монументальна дипломна робота «Моряк-визволитель» отримала найвищу оцінку і була встановлена у Приморському парку в Ленінграді. У 1951—1983 роках викладала на кафедрі скульптури Львівського інституту прикладного та декоративного мистецтва[1]. Від 1968 року доцент[3]. 1957 року вступила до КПРС[4]. Завершивши педагогічну діяльність, у пошуках нових сюжетів відвідала будівництво БАМу[5].

Працювала у галузях станкової і монументальної скульптури. Член Спілки художників СРСР. 1970 року нагороджена срібною медаллю на виставці творчості художніх вишів у Москві. 1992 року стала лауреатом Державної премії Ізраїлю імені Йосифа Носіковського. Роботи перебувають у приватних і музейних збірках багатьох країн світу[1]. У Львові проживала на вулиці Личаківській, 89[3]. Від 1990 року мешкала в Ізраїлі[1]. Померла 21 грудня 2015 року в Єрусалимі. Син Юліан Шмуклер — також скульптор, закінчив Львівський інститут прикладного і декоративного мистецтва[6].

Роботи
  • Пам'ятник морякам Балтійського флоту у Приморському парку в Санкт-Петербурзі, дипломна робота, бронза[1].
  • Портрет академіка В. П. Філатова. (1952, мармур, 22×15)[1][4].
  • «Слова правди» (1955, тонований гіпс)[4].
  • «За свободу Верховини» (1956, гіпс)[4].
  • Пам'ятник Володимиру Леніну в Раві-Руській, 1958[7]
  • «Школяр» (1960, мармур, 34,5×38,5×33)[8]
  • «Вірність» (1961, мармур, 33×29×20)[9].
  • Пам'ятник В. Абліцевій на Личаківському цвинтарі (1961)[1].
  • «Верховинка» (1963, теракота, 61×35×42)[8] (за іншими даними 80×50×70[9]).
  • «Кріпачка» (1964, дерево)[4].
  • «Вони були першими» (1967, штучний граніт)[4].
  • Пам'ятник Володимиру Леніну на вулиці Лисенка, 3 у Львові, 1967[10].
  • Меморіальний ансамбль у селі Грузевиця Хмельницької області (1968, штучний граніт, архітектор Анатолій Консулов)[4].
  • «Червона Галичина» (1969, кований алюміній, 245×115×104)[8].
  • В'їзд до міста Золочів на Львівщині (1970)[1].
  • Копозиція «Встають із попелу» для музею Львівського медичного інституту. Зображує львівських професорів-медиків, убитих нацистами у червні 1941 року (Створена не пізніше 1974 року)[11].
  • Портрет народної художниці Параскевії Хоми. 1975, дерево, 68×64×48, Національний музей у Львові[8].
  • Пам'ятник Володимирові Аркушенку на Личаківському цвинтарі, поле № 3 у Львові (1980, бронза)[12].
  • Портрет Володимира Леніна (1980, штучний мармур, 48×23×22)[13]
  • Портрет студентки (1980, бронза, 38×23×21)[14].
  • Керівництво студентським скульптурним проектом «Стежка Івана Франка» в Нагуєвичах (1981, дерево)[1].
  • «Останній дзвінок» (1982, бронза, 43×35×28)[15]
  • Портрет Вітольда Манастирського (1982, карбована мідь, дерево, 210×100×37)[15].
  • Пам'ятник народовольцям в смт Смідович, Хабаровського краю (1986)[1].
  • Пам'ятник жертвам Львівського гетто (1992, кована мідь, співавтор Юлій Шмуклер, Василь Пліхівський)[16][1].
  • Портрет Й. Й. Бокшая (Дерево, 60×45)[1].
  • Низка бронзових надгробків на Янівському цвинтарі у Львові, викрадених у 1990-х.[17].
  • Пам'ятник батькові на Янівському цвинтарі[17].
  • Пам'ятник на могилі матері, Личаківський цвинтар, поле № 6[6].
  • Пам'ятник п'ятьом солдатам-євреям у місті Кіріат Моцкін в Ізраїлі (Карбована мідь)[6].

Примітки

  1. ↑ а б в г д е ж и к л м н ЛНАМ, 2011.
  2. ↑ Луиза Штеренштейн. Скульптура. Каталог / вступ. статья Е. А. Рипко. — Львов : Облполиграфиздат, 1986. — С. 2.
  3. ↑ а б УРХ, 1972.
  4. ↑ а б в г д е ж СХУ, 1973.
  5. ↑ Луиза Штеренштейн. Скульптура… — С. 3.
  6. ↑ а б в Мисько В. Подорожні нотатки // Вісник Львівської національної академії мистецтв. — 2012. — № 23. — С. 468. — ISSN 0236-4832.
  7. ↑ Памятники истории и культуры Украинской ССР. — Киев : Наукова думка, 1987. — С. 332.
  8. ↑ а б в г Выставка произведений художников западных областей Украины, посвященная 40-летию воссоединения украинского народа. — М. : Советский художник, 1980. — С. 31. (рос.)
  9. ↑ а б Художники Львова. Проспект виставки. — Львів, 1970. — С. 28.
  10. ↑ Памятники истории… — С. 314.
  11. ↑ Лещинська М. Встають із попелу // Жовтень. — 1974. — № 7. — С. 107—108.
  12. ↑ Криса Л., Фіголь Р. Личаківський некрополь. — Львів, 2006. — С. 140. — ISBN 966-8955-00-5.
  13. ↑ Каталог обласної художньої виставки, присвяченої 110-тій річниці з дня народження Володимира Ілліча Леніна. — Львів, 1980. — С. 16.
  14. ↑ Ми будуємо комунізм. Республіканська художня виставка, присвячена XXVI з'їзду КПРС та XXVI з'їзду Компартії України. Каталог / укл. А. Г. Брусина, М. О. Склярська, Т. А. Гельфер та ін. — Київ : Реклама, 1982. — С. 26.
  15. ↑ а б Моя Батьківщина — СРСР. Обласна художня виставка, присвячена 60-річчю утворення Союзу РСР. — Львів : Облполіграфвидав, 1983. — С. 16.
  16. ↑ Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст / М. Бевз, Ю. Бірюльов, Ю. Богданова, В. Дідик, У. Іваночко, Т. Клименюк та інші. — Львів : Центр Європи, 2008. — С. 674—675. — ISBN 978-966-7022-77-8.
  17. ↑ а б Мисько В. Подорожні… — С. 467.

Джерела

  • Львівська національна академія мистецтв. — Київ : Логос Україна, 2011. — С. 252. — ISBN 978-966-2664-01-0.
  • Штеренштейн Луїза Йосипівна // Українські радянські художники. Довідник. — К. : Мистецтво, 1972. — С. 532.
  • Штеренштейн Луїза Йосипівна // Словник художників України / За ред. М. П. Бажана (відп. ред.) та ін. — К. : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — С. 261.
  • Олена Мартинчук. Проєкт «Інтерактивний Львів»: Луїза Штеренштейн (1926—2015). lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 12 жовтня 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)

Посилання

  • Олена Мартинчук. Луїза Штеренштейн. art.lviv-online.com. Процитовано 12 жовтня 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)