Шо (літера)

Грецька абетка
Α α — альфа	Β β — бета
Γ γ — гамма	Δ δ — дельта
Ε ε — епсилон	Ζ ζ — дзета
Η η — ета	Θ θ — тета
Ι ι — йота	Κ κ — каппа
Λ λ — лямбда	Μ μ — мю
Ν ν — ню	Ξ ξ — ксі
Ο ο — омікрон	Π π — пі
Ρ ρ — ро	Σ σ ς — сигма
Τ τ — тау	Υ υ — іпсилон
Φ φ — фі	Χ χ — хі
Ψ ψ — псі	Ω ω — омега
Застарілі
Ϝ ϝ — дигамма	Ϛ ϛ — стигма
Ͱ ͱ — хета	Ϻ ϻ — сан
Ϟ(Ϙ) — коппа	Ϡ(Ͳ) — сампі
Ϸ ϸ — шо

Шо (Ϸ, ϸ) — літера грецького алфавіту, що вийшла з ужитку. Була введена внаслідок завоювання Бактрії Олександром Македонським. Літерою «шо», імовірно, записувався звук «ш», властивий бактрійській мові.

Літері «шо» повністю тотожня за накресленням літера торн англосакської та ісландської писемності. Проте, ці букви ніяк не пов'язані одна з одною за походженням і фонетичним значенням, тому візуальна схожість є чисто випадковою.

Деякі автори називали цю літеру "Сан", виходячи з концепції, що ця літера є повторним введенням до грецької абетки застарілої літери Сан[1].

«Шо» у Юнікоді

Вигляд	Кодова назва	Назва
Ϸ	U+03F7	GREEK CAPITAL LETTER SHO
ϸ	U+03F8	GREEK SMALL LETTER SHO

• 
  Літера "шо" у тексті бактрійською мовою
• 
  Монета з зображення Канішки I, царя Кушана. У його імені присутня літера "шо" (Κανηϸκι).

Джерела

1. Tarn, William Woodthorpe (1961). The Greeks in Bactria and India. Cambridge: Cambridge University Press. с. 508. ISBN 9781108009416.