|
Шотландська партія
Шотландська партія — шаховий дебют, який починається ходами: ІсторіяДебют отримав назву після партії за листуванням Единбург — Лондон (1824),[1] в якій шотландські шахісти з успіхом застосували раннє просування в центрі. Однак, перша згадка про цей початок зустрічається ще в 1750 році у праці італійського майстра Ерколе дель Ріо «Про гру в шахи. Практичні спостереження анонімного автора з Модени», а вперше шотландську партію проаналізовано в праці іншого італійця Джамбатіста Лоллі. «Спостереження з теорії та практики шахової гри» (1763). У XIX столітті розробку шотландської партії здійснювали В. Стейніц, Г. Стаунтон, Л. Паульсен. Пізніше О. Алехін, С. Тартаковер. Значний доробок у сучасну теорію дебюту вніс Г. Каспаров, який двічі застосував його у матчі проти А. Карпова у 1990 році. Основна ідея ходу білих 3. d2-d4 полягає у спробі досягти переваги в центрі. Розпочинається жвава фігурна боротьба, в якій чорні мають рівні можливості. Основні варіанти
Головне продовження 3…e5:d4 4. Kf3:d4
Головне продовження, хід чорних
Білі зробили два ходи однією фігурою і втратили темп, що дозволяє дозволяє чорним дивитись у майбутнє з оптимізмом. Однак, тепер у білих просторова перевага в центрі, що є більш стабільною та довгостроковою перевагою, ніж ініціатива чорних.[2] Найпопулярніші варіанти ходів за чорних:[2]
Інші варіанти:[2]
Відомі партіїГаррі Каспаров — Веслі Со 1:0 (2016) (варіант Шмідта)[3] Примітки
Див. такожЛітература
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
