Шольп Євген Густавович
Євген Густавович Шольп (26.04.1863–09(22).01.1916) — український державний діяч і член Державної думи I скликання від Київської губернії. ЖиттєписУкраїнець, православний. Закінчив Орловську військову гімназію (1881), Михайлівське артилерійське училище (1884) і Військово-юридичну академію. З 1894 по 1899 рік служив артилерійським офіцером. Переїхав до Сибіру, де став мировим суддею в Красноярську, пізніше член Красноярського окружного суду. На цій посаді він щодня розглядав до 20 справ, а щомісяця до 250 справ[1]. У 1899-1900 роках надавав допомогу в організації притулку для бідних на курортному озері Шира (Єнісейська губернія)[2]. Очолив красноярське Товариство тверезості, входив до керівництва (рада) Товариства грамотності, співпрацював з комісією за потребами сільськогосподарської промисловості; займався вивченням переселенської справи. Друкувався в журналах «Восточное обозрение» (Іркутськ) і «Сибирь» (Санкт-Петербург). Обраний гласним Красноярської міської думи. У 1902, перебуваючи в цій якості, у рамках роботи повітових та губернських комітетів Особливої наради про потреби сільськогосподарської промисловості підготував законопроєкт про розвиток земства в Сибіру. Шольп підтримував трьохкуріальне земство і пропонував заснувати волосні земські структури, замінивши ними існуючі в той час волосні правління[3]. З 1903 року — член Уманського окружного суду. Організував в Умані Товариство грамотності, голова міської бібліотеки та відділення Червоного Хреста. Голова Уманського комітету Конституційно-демократичної партії, пізніше — член її Київського губернського комітету. 21 квітня 1906 — обраний до Державної думи I скликання від загального складу виборців Київських губернських виборчих зборів. Увійшов до Конституційно-демократичної фракції і Української громади. Член комісії з дослідження незаконних дій посадових осіб, комісії з громадянської рівністі й бюджетної комісії. Підписав законопроєкт «Про цивільну рівність». Доповідач Комісії щодо незаконних дій адміністрації. Виступав в дебатах з аграрного питання, з Наказу, з продовольчої допомоги населенню. В одній зі своїх промов звернув увагу на те, що «у Західному краю посилено переслідувалися будь-які спроби з боку селян увійти в зносини з депутатами»[4]. Увійшов до так званої комісії «із запиту». 26 червня зробив доповідь під час обговорення «козацького питання», повідомив членів Державної Думи про висновок комісії, яка розглянула заяву № 103 про запит з приводу незаконної мобілізації полків 2-й і 3-ї черги і використання їх для внутрішньої поліцейської служби. Усього було мобілізовано 40 козацьких полків і 50 окремих козацьких сотень, тобто, 8 полків. З мобілізованих 24-х донських полків тільки 4 воювало з японцями, інші 20 — зі своїми[5]. 10 липня 1906 року у Виборзі підписав «Виборзьку відозву» і засуджений за ст. 129, ч. 1, п. П. 51 і 3 Кримінального Уложення[6], засуджений до 3 місяців в'язниці і позбавлений права бути обраним. На процесі 12 — 18 грудня 1907 не був присутнім, оскільки хворів[7]. 1908 року — присяжний повірений Одеської Судової палати, при цьому проживав у Києві[8]. У 1915 році на червневій конференції кадетської партії Шольп попереджав, що «російському визвольному руху загрожує таке явище, якого ще не бувало: досі широкі народні маси ще не були налаштовані юдофобсько». Однак тепер джерелом юдофобства стала п'ятимільйонна російська армія, і Шольп побоювався, що «не буде села, куди б не була занесена ця зараза»[9]. Помер у Києві 09 (22) січня 1916 року. Родина
Можливі родичі:
Твори
Література
Примітки
|
||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
