Шлюпи типу «Кінгфішер»

Шлюпи типу «Кінгфішер»
Kingfisher-class sloop
Представник останнього підтипу шлюпів типу «Кінгфішер», «Шівотер», 1941
Служба
Тип/клас	шлюпи
Попередній клас	Шлюпи типу «Грімсбі»
Наступний клас	Шлюпи типу «Біттерн»
Держава прапора	Велика Британія
Належність	Військово-морські сили Великої Британії
На честь	Рибалочка
Корабельня	William Denny and Brothers John I. Thornycroft & Company J. Samuel White Fairfield Shipbuilding and Engineering Company Yarrow Shipbuilders
Замовлено	9
Закладено	9
Спущено на воду	9
Прийнятий	9
Загибель	2
Бойовий досвід	Друга світова війна Битва за Атлантику
Ідентифікація
Параметри
Тоннаж	518 тонн
Довжина	74,1 м
Технічні дані
Рухова установка	2 × парові турбіни
Гвинти	2
Потужність	3600 к.с.
Швидкість	20 вузлів
Екіпаж	66 офіцерів та матросів
Озброєння
Артилерія	1 × 102-мм гармата QF 4 inch Mk XVI
Торпедно-мінне озброєння	глибинні бомби
Зенітне озброєння	(1 × 4) × 12,7-мм зенітних кулемети Vickers .50 (підтип «Шівотер») 2 × 20-мм зенітних гармат «Ерлікон» (встановленні під час війни)

Шлюпи типу «Кінгфішер» - дев'ять патрульних шлюпів Королівського флоту, побудованих трьома групами по три кораблі у кожній протягом 1930-х років[1], які служили під час Другої світової війни, головним чином на конвоях Східного узбережжя в Північному морі.

Конструкція

Тип «Кінгфішер» був спробою побудувати патрульний корабель водотоннажністю менше 600 тонн, оскільки кількість кораблів такого розміру не обмежував Лондонський морський договір 1930 року. Передбачалося, що ці шлюпи захищатимуть прибережне судноплавство у воєнний час. Його невеликі розміри та недостатній радіус дії, закладений у конструкції (фактично проєкт базувався на зменшені розміру есмінця), зробили його непридатним для дій у відкритому океані.

Конструкція мала низку недоліків: по-перше, вона була розроблена за високими стандартами. Сконструйований відповідно до специфікацій військового корабля та оснащений редукторними паровими турбінними двигунами, він не годився для масового виробництва. Спочатку шлюп був озброєний лише однією 4-дюймовою гарматою на носі та глибинними бомбами на кормі, що серйозно обмежувало його здатність до самозахисту від повітряних цілей.[2]

Примітки

1. Kingfisher class Patrol vessels - Allied Warships of WWII - uboat.net. uboat.net. Процитовано 24 січня 2023.
2. Chesneau, Roger (1980). Conway's All the world's fighting ships, 1922-1946. London: Conway Maritime Press. с. 2—85. ISBN 0-85177-146-7. OCLC 7734153.