Шкалик

Шка́лик (нім. Schale — «чашка»), розм. мерзавчик — старовинна російська одиниця вимірювання об'єму рідини, а також посудина такої місткості. Застосовувалася переважно для вимірювання кількості вина та горілки в корчмі. В наш час[коли?] не використовується.

1 шкалик = 1/200 відра = 1/2 чарки = 61,50 мл.

Див. також

 

Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Portal di Ensiklopedia Dunia