У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Шестаков.
В'ячеслав Павлович Шестаков (́нар.20 жовтня1935, ГайсинВінницької області — пом. 20 квітня 2023, Тель-Авів, Ізраїль) — радянський та російський філософ, фахівець з філософії любові, естетик, культуролог і мистецтвознавець. Доктор філософських наук, професор. Завідувач сектору теорії мистецтва Російського інституту культурології [1][2], за сумісництвом професор кафедри загальної історії мистецтв факультету історії мистецтва РДГУ[2]. Заслужений працівник культури РФ. Член Спілки кінематографістів Росії. Видав понад 70 авторських монографій з естетики та історії мистецтва.
Життєпис
Закінчив філософський факультет МДУ в 1957 році. Паралельно вивчав історію мистецтв на історичному факультеті. У 1958—1964 роках — старший науковий редактор редакції філософії видавництва «Радянська енциклопедія», брав участь у виданні «Філософської енциклопедії» у п'яти томах. Кандидат філософських наук (1963, дисертація «Теорії естетичного виховання у домарксистській філософії»).
У 1992—1993 роках обіймав посаду заїжджого професора в університеті міста Свонзі у Великій Британії[2]. Читав лекції в Біркбек-коледжі Лондонського університету та в університеті Кембриджа.
У 2004—2014 році працював завідувачем сектором історії мистецтв Російського інституту культурології. [1][2] Паралельно з 2004 по 2019 роки викладав у РДГУ курс лекцій «Філософія культури». [3]
Головною темою філософських досліджень В'ячеслава Шестакова є вивчення історії естетики, її головних категорій та понять. Ці питання розкриваються у більшості книг. Він редактор та упорядник п'ятитомної «Історії естетики. Пам'ятники світової естетичної думки» (1962—1969), «Історії музичної естетики» у семи томах (1960—1981), двотомної антології «Естетика Ренесансу» (1981), двотомної книги «Ідеї естетичного виховання» (1973), «Трактат епохи Відродження» (1992).
Предметом його мистецтвознавчих робіт є російська культура Срібного віку. Їй присвячені книги про естетичну програму журналу «Світ мистецтва» (1998), антології «Російська літературна утопія» (1990), «Російський Ерос, або філософія кохання в Росії» (1991), видання робіт Миколи Бердяєва, Василя Розанова, Олексія Лосєва. Працював у бібліотеках та архівах університетів Оксфорда та Кембриджа, на матеріалах яких написав книги про видатних мислителів XX століття: Вінстона Черчилля як політика і художника, Людвіга Вітгенштейна, Мейнарда Кейнса, Рудольфа Арнхейма та Ернста Гомбріха.
Перекладач англійської поезії XX століття, яка побачила світ під назвою «Поезія туманного Альбіону. З англійської поезії XX століття» (БуксМарт, 2018). Праці В'ячеслава Шестакова перекладені англійською, італійською, польською, чеською, словацькою та китайською мовами.
Займався спортом: чемпіон Росії з підводного спорту. Грав у теніс. Автор першої російською мовою книги з тисячолітньої історії тенісу.
Премії та нагороди
Диплом Академії Мистецтв СРСР за видання двотомної книги «Естетика Ренесансу» (Мистецтво, 1981).
Премія видавництва URSS 2000 року «за примноження інтелектуального багатства країни».
Основні наукові праці
Античная музыкальная эстетика (вступна стаття та збірка текстів А. Ф. Лосєва) — М.: Музыка, 1960.
Проблемы эстетического воспитания. — М.: Высшая школа, 1962.
История эстетических категорий. — М.: Искусство, 1965 (у співавторстві з Олексієм Лосєвим).
Музыкальная эстетика западноевропейского средневековья и Возрождения. — М.: Музыка, 1966.
Музыкальная эстетика стран Востока. — М.: Музыка, 1967.
Музыкальная эстетика западной Европы XVII-XVIII веков. — М.: Музыка, 1971.
Гармония как эстетическая категория — М.: Наука, 1973.
От этоса к аффекту. История музыкальной эстетики. — М.: Музыка, 1975.
Америка в зеркале экрана — М.: 1977.
Очерки по истории эстетики: от Сократа до Гегеля. — М.: Мысль,1979.
Музыкальная эстетика Германии XIX века, в 2-х томах (у співавторстві з А. В. Михайловим). — М.: Музыка, 1981, 1982.
Эстетические категории. Опыт исторического и систематического исследования. — М.: Искусство, 1983.
Мифология XX века. Теория и практика массовой культуры. — М.: Искусство,1988.
Transformation of Eros. Philosophy of Love and European art. — Edwin Mellon Press, 1996.
Эсхатология и утопия. Очерки русской философии и культуры. — М.: Владос, 1995.
Америка извне и изнутри. Очерки американской культуры и национального характера. — М.: Духовное возрождение, 1996.
Мой Шекспир. Гуманистические темы в творчестве Шекспира. — М.: Славянский диалог, 1998.
Искусство и мир в «Мире искусства». — М.: Славянский диалог, 1998.
Психология искусства Рудольфа Арнхейма. — СПб.: Алетейя, 2020.
Эстетика Ренессанса. Антология в 2-х томах. — М.: Юрайт, 2022 (1-е издание — М.: Искусство, 1980—1981).
Уинстон Черчилль: Политик. Писатель. Художник. СПб.: Нестор-История. 2022 (1-ше видання Уинстон Черчилль: между парламентом и палитрой. — СПб.: Алетейя. 2014).
История музыкальной эстетики от Античности до наших дней. — СПб.: Композитор, 2022 (розширений та перероблений варіант книги: «Від етосу до афекту. Історія музичної естетики». — М.: Музыка, 1975).
