Шериф Ісмаїл
Ісмаїл Шериф (араб. شريف إسماعيل; 6 липня 1955 — 4 лютого 2023) — єгипетський політичний діяч, міністр з видобутку нафти, прем'єр-міністр Єгипту 19 вересня 2015 року — 6 червня 2018 року. ЖиттєписНародився 6 липня 1955 року[2]. 1978 року закінчив факультет механіки університету Айн-Шамс зі ступенем бакалавра інженерії[3][4]. Пропрацювавши деякий час в компанії «Mobil», 1979 року перейшов до державної нафтохімічної та газової компанії «Enppi»[3]. Почавши з простого інженера, згодом він став членом ради директорів і генеральним директором з технічних питань тієї компанії[5]. З 2000 до 2005 року займав пост заступника міністра нафти з нафтогазових операціях[6]. Пізніше був виконавчим заступником голови, а потім головою Єгипетської нафтохімічної холдингової компанії (ECHEM), створеної 2002 року[7][8]. 2005 року був призначений головою Єгипетської холдингової компанії природного газу (EGAS)[6][9], пізніше — керуючим директором Нафтової холдингової компанії Гануб Ель-Ваді (GANOPE)[10], а 2007 року — її головою[6][11]. На тих посадах він налагодив експорт газу до Йорданії, Ізраїлю та Іспанії, вважаючи це прибутковою справою, що приносить до країни валюту[12]. При цьому, 2005 року уряд погодився експортувати газ до Ізраїлю за цінами нижче середніх міжнародних, в результаті чого країна втратила мільйони, й після розслідування 2012 році міністр нафти Самех Фахмі і найкращий друг поваленого президента Хосні Мубарака Хусейн Салем були засуджені до 15 років в'язниці за розкрадання державних коштів, в чому свідчення Ісмаїла відіграли важливу роль[13][2]. 2013 року він залишив усі посади[14]. Міністр з видобутку нафтиПісля військового перевороту і повалення президента Мухаммеда Мурсі[15], 16 липня 2013 прем'єр-міністр Хазем аль-Баблауї у новому уряді призначив Ісмаїла на посаду міністра нафти[16], замість Шерифа Хадара[17]. У першій заяві після присяги він позначив пріоритети промисловості Єгипту, які полягають у максимальному задоволенні внутрішніх потреб ринку нафтопродуктів і природного газу шляхом збільшення темпів виробництва з відкритих родовищ, заохочення іноземних партнерів та інвестицій, прискорення процесів розвитку і поглиблення науково-дослідної діяльності[18]. Того ж дня Ісмаїл пообіцяв закінчити роботу над заходами щодо забезпечення Єгипту паливом і бензином на найближчі три місяці, а між Каїром і Триполі було укладено угоду про щомісячні постачання мільйонів барелів лівійської нафти[19]. Після несподіваної відставки Баблауї[20], Ісмаїл зберіг свою посаду у першому[21], другому[22] та третьому кабінетах прем'єр-міністра Ібрагіма Махляба[23]. За міністра Ісмаїла уряд підвищив ціни на паливо на 78 відсотків, щоб урізати субсидії в рамках ширшого плану зі скорочення дефіциту бюджету з 12 до 10 % ВВП у 2013/2014 фінансовому році[24], а італійська компанія «Eni» оголосила про відкриття найбільшого у Середземному морі родовища розміром близько 100 км² та об'ємом у 30 кубічних футів природного газу біля північного узбережжя Єгипту[25]. Під час візиту членів уряду до Італії, 24 липня 2015 були підписані вісім угод про співпрацю у сфері енергетики на суму 8 млрд 488 млн доларів, включаючи договір, що доповнює рамковий документ про спільну розробку розвіданого «Eni» великого газового родовища в офшорній зоні дельти Нілу з метою збільшення потужності газової станції Абу-Маді, а також протокол, що передбачає реалізацію капіталовкладень на суму 5 млрд доларів у майбутні чотири роки для видобутку 200 млн барелів нафти і близько 37 млрд кубометрів газу[26][27]. Паралельно Ісмаїл зазначив, що на розробку даного родовища під назвою «Шурук» піде чотири роки[28], при тому, що виявлення такого розміру запасів природного газу не позначиться на перемовинах про закупівлю цього ресурсу в Ізраїлі[29]. Також був підписаний контракт з британською компанією «BP» на суму 12 мільярдів доларів на розробку нещодавно відкритих покладів нафти і газу в долині Нілу[30], а з урядом Кіпру було досягнуто домовленості про постачання на єгипетські заводи прямим трубопроводом природного газу, що видобувається на родовищі «Афродіта», як для задоволення внутрішніх потреб, так і для можливого реекспорту до інших країн[31]. Крім цього, була досягнута домовленість з російською компанією «Газпром» щодо постачання до Єгипту 35 партій скрапленого природного газу у 2015—2019 роках в рамках довгострокового партнерства, паралельно з тим, що друга за величиною російська нафтова компанія «Лукойл» наростила видобуток до 16 %[32]. Прем'єр-міністр Єгипту12 вересня 2015 Махляб оголосив про відставку уряду, прийняту президентом Абдель Фаттахом Ас-Сісі, який попросив його продовжувати виконувати свої обов'язки до формування нового кабінету міністрів, дорученого Шерифу Ісмаїлу[33]. 19 вересня Ісмаїл перед президентом Ас-Сісі привів до присяги уряд, що складається з 33 міністрів, 16 з яких є новими, але не зайняли жодну з ключових посад[34][35][36][37]. На посаді міністра нафти Ісмаїла замінив Тарік аль-Мулла[3]. Новий уряд було сформовано за кілька місяців до довгоочікуваних парламентських виборів, якому належить винести рішення по вотуму довіри політичному й економічному курсу кабінету[6]. Приватне життяОдружений, має двох дітей[6].. Вважається технократом, що уникає уваги журналістів, не має історії членства в політичних партіях[3]. Примітки
Джерела
|
Portal di Ensiklopedia Dunia