Дід жив до Російської революції в Китаї. Бабуся була вчителькою, володіла маньчжурською мовою, багато працювала з китайцями, радила онучці побувати в Китаї.
Дитинство провела на Близькому Сході, бо батько — Аян Веніамінович — працював дипломатом, і вони з мамою Ганною Іванівною багато їздили світом[4].
У березні 2014 року заснувала в Москві «Школу мистецтв та медіатехнологій», що займається творчим розвитком дітей і підлітків. Є її президентом та керівницею майстер-курсів[1][2].
У березні 2016 року вона свідомо порушила державний кордон України з метою проникнення до окупованого Росією Криму. Виступила на форумі «Відкритий Крим 2016», де розповіла, як залучити сюди туристів. На її думку, федеральні російські ЗМІ виконали величезну працю по створенню позитивного іміджу півострова, а тепер все залежить від кримчан[13][14].
З квітня 2016 року — заступниця голови Громадської палати міста Москви[15].
Батько — Аян Веніамінович Шарапов (нар. 13 серпня 1932) — був інженером, потім закінчив зовнішньоторговельну академію, став дипломатом, працював у Міністерстві торгівлі СРСР, народився в порту Аян, так його і назвали[17][18].
Дідусь по батькові — Веніамін Шарапов — був професором Петербурзького університету, помер у 1930-ті роки, вивчав Тунгуську мову, створював словник, займався етнографією[17][19].
Бабуся по батькові — Таїсія Костянтинівна Шарапова — філологиня, вивчала маньчжурську та тюркську мови, викладачка російської мови, закінчила Петербурзький університет, добре малювала[17][19].
Мати — Ганна Іванівна Шарапова (нар. 9 лютого 1930), вчителька, працювала перекладачкою у фірмі «Інтурист»[18].
Чоловік — Едуард Арамович Карташов (нар. 27 січня 1963), колишній військовослужбовець, капітан-лейтенант військово-морського флоту Росії у запасі, з 1992 року менеджер у великій компанії, бізнесмен[20][21][22].
Син — Данило Олегович Шарапов (нар. 7 червня 1981), медіаменеджер, телепродюсер. З грудня 2014 року по листопад 2015 року був генеральним продюсером телекомпанії «НТВ»[23][24]. Одружений з Аліною Шараповою, має двох дітей.
Онуки — Микита (нар. вересень 2006) та Степан (нар. 1 вересня 2009)[25][26].
Робота на телебаченні
1988—1991 — кореспондентка Дирекції аудіо-візуальної інформації АПН (РІА «Новости»).
1991 — спеціальна кореспондентка головної редакції теленовин РІА «Новости».
1991 — ведуча російсько-американської телевізійної програми «60 хвилин».
1992 — коментаторка Дирекції інформаційних програм ВДТРК.
1992—1995 — ведуча інформаційної програми «Вєстиі» ВГТРК.
1996—1998 — ведуча інформаційної програми «Час» (ОРТ). У 1998 році пішла з програми, передавши своє місце в ефірі Сергію Доренку[27].
У 2013 році — ведуча телегри «Найкращий чоловік» на «Першому каналі»[38].
З березня 2014 року — засновниця, президент і керівниця майстер-курсів «Школи мистецтв та медіатехнологій» (Москва), що займається творчим розвитком дітей і підлітків[1][2].
У 2014 році — ведуча проєкту «Острів Крим» на «Першому каналі»[39].
З серпня 2018 року — ведуча програми «Десять фотографій» на телеканалі «Зірка» (замість Олександра Стриженова).
↑Шарапова А. А. «Динаміка соціокультурних функцій телебачення в умовах постіндустріального суспільства»: Дис. … канд. социол. наук : 22.00.01 — М, 2005. — 190 с. РДБ ОД, 61:05-22/390.
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 23 березня 2019. Процитовано 23 березня 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
