Аргументы и факты

Аргументы и факты
Логотип газети
Логотип газети
Країна  Росія
Тип щотижнева газета, передплатна
Тема новини, політика, історія, наука, освіта
Мова російська[1]
Жанр інформація
Видавець АТ «Аргументы и факты»
Формат A3

Засновано Січень 1978
Власник Уряд Москви
Головний редактор Михайло Дмитрович Чканіков
Головний офіс Москва
Наклад 1 562 951 прим. (II кв. 2019 р.)
ISSN 0204-0476

aif.ru
CMNS: Аргументы и факты у Вікісховищі

Аргументи і факти (АиФ) — радянський інформаційний бюлетень, а потім радянська і російська газета.

Видається з 1978 року, з 1991 року — як газета. Найбільша щотижнева суспільно-політична газета Росії; тираж на 2023 рік — понад 1,5 млн примірників.

Газета є одним із найпопулярніших російських видань за кордоном, і 1990 року увійшла до книги рекордів Гіннесса за найбільший наклад в історії людства — 33 441 100 примірників із числом читачів понад 100 млн.

Історія

Газета виходить із січня 1978 року. Спочатку являла собою бюлетень для лекторів, пропагандистів, політінформаторів та агітаторів[2], який публікував інформацію, статистичні дані, аналіз подій та цифри, які в офіційній пресі знайти було важко. Редакція входила до структури видавництва «Знання» Всесоюзного товариства «Знання»[3].

У 1978-1979 виходила один раз на місяць, з 1980 по березень 1982 — двічі на місяць[3]. З 1982 року видається щотижня, виходить щосереди{[3]. Зовнішній вигляд і формат сторінок видання в ці роки двічі радикально змінювався. Близький до сучасного газетного вигляд має з лютого 1983 року.

29 квітня 1989 року газета «АиФ» в одній зі своїх статей — «А як у них?» — уперше познайомила радянських читачів із принципами роботи кабельного телебачення, яке тільки-тільки починало свої перші кроки роботи в нашій країні.

У травні 1990 року внесено до Книги рекордів Гіннеса[4] як газета з найбільшим наклад ом в історії людства — 33,5 млн примірників[3], причому кількість читачів перевищила 100 млн[5]. Сьогодні вона залишається лідируючим за обсягом тиражу в Росії суспільно-політичним тижневиком. У 1997 році запущено сайт www.aif.ru[3].

У 2005 році стало відомо про те, що КК «Промсвязькапітал» викупила близько 27 % акцій ЗАТ «Видавничий дім „Аргументы и факты“» у колишніх менеджерів газети. З медіаактивів «Промсвязькапітал» керував 56 % акцій видавничого дому «Аргументы и факты» («АиФ»), контрольними пакетами мереж розповсюдження друкованої продукції «Метропресс» в Санкт-Петербург, «Мособлпечать» та «АиФ»[6].

У 2013 році сайт увійшов до топ-10 найпопулярніших ресурсів у категорії «Новини та ЗМІ»[7].

У листопаді 2013 року ВД «Аргументы и факты» запустив оновлену версію свого флагманського сайту AIF.ru і 36 регіональних сателітів. АиФ також випустив мобільні додатки для iPhone, iPad і Android.

У 2014 році «Аргументы и факты» були куплені компанією «Московські інформаційні технології» (МІТ), контрольний пакет акцій якої належить мерії Москви.[8][9][10]. Москва ничего не платила прежним владельцам: газета куплена за долги[11]. Газета была продана без типографии[10]. Газета принадлежала медиахолдингу «Медиа 3»[12][13].

З 25 січня 2017 року головним редактором газети став колишній заступник головного редактора «Российской газеты» Ігор Черняк, який ставив за мету розвиток сильних сторін видання та інтернет-сайту Головним редактором тижневика «Аргументы и факты» призначено Ігоря Черняка]]. Його попередник Микола Зятьков пішов з посади 30 грудня 2016 року за згодою сторін.

З 8 лютого 2022 року редакцію видавничого дому «Аргументы и факты» очолив Михайло Чканіков, який останні два роки працював першим заступником головного редактора ФДБУ "Редакция «Российской газеты».

Статистика

Тираж 2 964 000 прим. (2003)[14]. На лютий 2014 року сумарний тираж «Аргументів і фактів» склав 2,1 млн прим.[12] На початок листопада 2022 року тираж тижневика 1,24 млн прим.[12] На початок листопада 2022 року тираж тижневика 1,24 млн прим.[12].

За даними дослідницької компанії Mediascope, читацька аудиторія одного номера «АиФ» становить понад 4,5 мільйона осіб (дані AIR травень — жовтень 2019 р. Росія, міста 100 000+, читачі 16+)[15].

«Аргументы и факты» є одним із найпопулярніших російських видань за кордоном. Газета поширюється за передплатою і в роздріб більш ніж у 60 країнах світу, зокрема в країнах СНД, Балтії, у Західній Європі, США, Канаді, Австралії, Ізраїлі. «АиФ» володіє і найбільшою мережею регіональних редакцій, 64 в Росії (партнерські та дочірні підприємства) і 17 за кордоном[16].

Сертифікований тираж «АиФ» становить 1 562 951 екз.(II квартал 2019 року)[17]. У регіональних додатків «АиФ» (вони виходять як вкладиші у федеральний випуск) тиражі набагато нижчі. Так, тираж виданого в січні 2020 року № 4 (1363) регіонального випуску «Аргументы и факты — Урал» склав 40 444 екз., тоді як тираж № 4 (2045) «Аргументів і фактів» (у який було вкладено цей регіональний додаток) — 1 257 636 екз.[18].

Середня відвідуваність сайту AiF.ru у 2019 році становить близько 28 млн унікальних користувачів, за даними LiveInternet[19].

Тематичні проекти

На даний час

Сьогодні Видавничий дім «АиФ» видає низку проєктів. Серед них газети «АиФ. Здоров'я» та «АиФ. На дачі».

Журнальні проекти Видавничого дому — «Шаблон:Видимий якір», «Шаблон:Видимий якір»

Головні редактори

3 вересня 2019 року в «АиФ» було опубліковано статтю народного артиста СРСР Василія Ланового зі списком кандидатів у Московську міську думу, яких Лановий закликає підтримати на противагу списку Олексія Навального[21].

Примітки

  1. а б The ISSN portalParis: ISSN International Centre, 2005. — ISSN 0204-0476
  2. Бюлетень ордена Леніна всесоюзного товариства «Знання» — лекторам, пропагандистам, політінформаторам та агітаторам [недоступне посилання з 01.09.2018]
  3. а б в г д Фішман А. М., 2005.
  4. Про видавничий дім. // Media Guide. Архів оригіналу за 17 грудня 2018. Процитовано 16 грудня 2018. {{cite web}}: Недійсний |deadlink=dead (довідка) [Архівовано 2018-12-17 у Wayback Machine.]
  5. Андрій Гальчук. 500 дивовижних фактів про Росію. — Litres, 2014. — 469 с. — (Книги для читання у ванній і не тільки)
  6. Промсвязьбанк став повноправним власником «АиФ» [Архівовано 2021-05-22 у Wayback Machine.] // Коммерсантъ, № 172, 14.09.2005. — С. 17.
  7. {LiveInternet: Рейтинг сайтів. // Liveinternet.ru. Архів оригіналу за 3 вересня 2019. Процитовано 16 грудня 2018. {{cite web}}: Текст «url» проігноровано (довідка)
  8. Аргументы и факты Москвы. // Ведомости. Архів оригіналу за 28 грудня 2021. Процитовано 28 грудня 2021.
  9. Главред «АиФ» не знает, продают ли газету правительству Москвы [Архівовано 2021-12-28 у Wayback Machine.] // Interfax
  10. а б Мэрия Москвы купила «Аргументы и факты». // Ведомости. 12 березня 2014. Архів оригіналу за 17 грудня 2018. Процитовано 16 грудня 2018.
  11. Власти Москвы купили «Аргументы и факты» [Архівовано 2021-01-25 у Wayback Machine.] // РБК
  12. а б в г «Аргументы и факты» Собянина [Архівовано 2021-05-22 у Wayback Machine.] // РБК
  13. Правительство Москвы не будет вмешиваться в политику «АиФ» [Архівовано 2021-05-22 у Wayback Machine.] // Известия, 11.03.2014.
  14. Аргументи і факти [Архівовано 2021-05-22 у Wayback Machine.] // Велика російська енциклопедія. Електронна версія
  15. {Преса. // Mediascope. Архів оригіналу за 24 грудня 2019. Процитовано 24 грудня 2019.
  16. Газета «Аргументы и факты» [Архівовано 2020-10-25 у Wayback Machine.] // Media Guide
  17. Реєстр сертифікованих видань: 2019 рік [Архівовано 2019-12-24 у Wayback Machine.] // Бюро тиражного аудиту — АВС Россия
  18. Інформація з останніх шпальт обох видань
  19. {Новий рекорд АіФ.ру після перезапуску та редизайну. //Союз видавців «СППІ ГІПП». Архів оригіналу за 25 грудня 2019. Процитовано 25 грудня 2019.
  20. Апрєлєв П. (2001). «АиФ» змінює капітана. mn.ru. Московские новости. – № 52. Архів оригіналу за 24 лютого 2005. Процитовано 17 березня 2019. {{cite web}}: Недійсний |deadlink=unfit (довідка); Проігноровано невідомий параметр |subtitle= (довідка)
  21. Сергей Киселев (3 вересня 2019). Стал известен «список Ланового» на выборах в МГД. «Аргументы и факты». Архів оригіналу за 7 вересня 2019. Процитовано 8 вересня 2019.

Література

Посилання

Шаблон:Викиновости-кат