uk %D0%A8%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%BE%D0%B2 %D0%92%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B9 %D0%92%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87

	Валерій Шаповалов
Особисті дані
Повне ім'я	Валерій Валерійович Шаповалов
Народження	27 серпня 1976 (48 років)
	Одеса, УРСР
Зріст	184 см
Вага	76 кг
Громадянство	Україна
Позиція	захисник
Інформація про клуб
Поточний клуб	завершив кар'єру
Юнацькі клуби
19??—1991	«Чорноморець» (Од)
Професіональні клуби*
Тренерська діяльність**
	* Ігри та голи за професіональні клуби; враховуються лише в національному чемпіонаті.
	** Тільки на посаді головного тренера.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Шаповалов.

Валерій Валерійович Шаповалов (нар. 27 серпня 1976, Одеса, УРСР) — український футболіст та тренер, виступав на позиції захисника.

Кар'єра гравця

У футбол розпочинав грати в рідній Одесі. З 1993 по 1995 рік виступав в одеських командах СК «Одеса» та «Динамо-СКА». У 1996 році перейшов до дніпропетровського «Дніпра», де 26 жовтня того ж року в грі проти тернопільської «Ниви» дебютував у вищій лізі. Не зумівши стати гравцем основного складу «дніпрян», Шаповалов продовжив кар'єру в інших командах вищого дивізіону: «Зірка», «Кривбас», «Металург» (Запоріжжя). Всього у вищій лізі чемпіонату України провів 75 ігор, всього ж на професіональному рівні провів за українські клуби 241 матч і забив 24 м'ячі.

З 2003 по 2007 роки (з перервою: 2004 рік — «Білшина») грав у Казахстані в командах «Ордабаси» й «Окжетпес». У Суперлізі провів 104 матчі, забив 7 голів.

У 2008 році завершив кар'єру гравця.

Кар'єра тренера

У 2009 році працював у тренерському штабі Едуарда Глазунова в команді «Окжетпес». З серпня 2009 року, після відставки Глазунова, очолював цю команду як в.о. головного тренера^[1]. На цій посаді пропрацював до грудня того ж року, коли тренером команди був призначений Сергій Герасимець^[2]. У 2015 році був призначений помічником головного тренера кіровоградської «Зірки», де пропрацював до серпня 2016 року. Потім продовжив роботу на посаді помічника Сергія Лавриненка в петрівському «Інгульці».