|
Чутівський район
Чу́тівський райо́н — колишня адміністративно-територіальна одиниця у Полтавській області України з адміністративним центром у смт Чутовому. ГеографіяРайон розташований у східній частині Полтавської області, межує з Карлівським, Котелевським, Машівським, Полтавським районами Полтавської області та Валківським, Коломацьким, Краснокутським районами Харківської областей. Територія становить 861 км², переважно — рівнинна. Висота над рівнем моря — близько 100 метрів. Річки — басейну Дніпра: Коломак з притокою Свинківкою, Орчик. Ґрунти — переважно чорноземи. Корисні копалини: глина, пісок, природний газ. Сільськогосподарські угіддя — 72 тис. гектарів, у тому числі близько 60 тис. гектарів орної землі. Ліси займають близько 6,4 тисячі гектарів. ІсторіяРайон утворено 1923 року. Районний центр — селище міського типу Чутове, як населений пункт згадується в історичних документах з 1743, до 1957 року — село. Розташоване на річці Коломак (притока р. Ворскли, басейну р. Дніпра), за 50 кілометрів від м. Полтави. Територія селищної ради — 133,3 км². Населення — 7551 осіб. Адміністративний поділАдміністративно Чутівський район поділений на 2 селищні ради і 13 сільських рад, які об'єднують 51 населений пункт. За роки «совєтської» окупації район втратив понад 20 сіл. Усі вони були «зняті з обліку», головним чином через переселення жителів шляхом створення нестерпних умов для подальшого проживання, тобто фактично у примусовому порядку — згоном селян. ЕкономікаУ селищі друкарня, ПП "Комплекс «Тракен», де вирощують коней тракененської породи, райспоживспілка, інші підприємства. Діють відділення банків «Аваль», «Полтава-банк», «Індустріально-експортного», Ощадного. Основні промислові підприємства району: Скороходівська хлібна база, друкарня, В аграрному секторі працюють 3 сільськогосподарських кооперативи, 11 приватних сільськогосподарських підприємств, 3 товариства з обмеженою відповідальністю, 1 повне товариство, 1 дочірне підприємство, 2 державні підприємства, 85 фермерських господарств. Щорічно виробляється близько 5 тисяч тонн цукру, 1 тисяча тонн м'яса, 7 тисяч тонн молока, 60 тисяч тонн зерна. Населення обслуговують районна спілка споживчих товариств, понад 400 приватних підприємців. ТранспортАвтошляхи E40М03 (Київ-Харків), Дніпро-Суми; залізниця — Полтава-Харків. НаселенняРозподіл населення за віком та статтю (2001)[1]:
Мовний склад населення за даними перепису 2001 року[2]:
Населення станом на 1 січня 2002 року становило 27,1 тисяч чоловік. ІнфраструктураДіють центральна районна лікарня та центр первинної медико-санітарної допомоги: 8 амбулаторій загальної практики-сімейної медицини, 19 ФП та 1 ФАП. У 23-х загальноосвітніх школах, професійно-технічному училищі № 55 навчається близько 4 тисячі учнів. Діють районний Будинок культури, будинок дитячої та юнацької творчості, дитяча музична школа. ЗМІУ районі виходить газета районної ради та райдержадміністрації «Сільські новини», заснована 1931 року (тираж — близько 3 тис. примірників), районне радіо «Чутове». Пам'яткиУ центрі селища — меморіальний комплекс, збудований 1978 році (скульптор О. I. Черницький). Сім перлин ЧутівщиниСеред найкращих рукотворних об'єктів та витворів природи є гідрологічний заказник «Сторожовий». Його площа понад 501 гектар. Розташований біля села Сторожового Войнівської сільської ради у заплаві річки Коломак. Тут багата рослинність, серед якої рідкісні види: зозуленець болотний, косарики тонкі, сальвінія плаваюча, латаття біле. Заплаву населяють водні та болотні птахи: лебідь білий, журавель сірий, занесений до Європейського червоного списку деркач. Інше чудове місце-комплекс об'єктів у с. Черняківка, пов'язаних з пам'яттю М. К. Башкирцевої(1858—1884), яка внесла вагому частку в світову культуру. Її дитячі роки минули в с. Черняківка у помісті діда Степана Єгоровича Бабаніна. Тут вона одержала багатогранне і змістовне виховання і навчання, до якого доклали зусиль мати та дідусь. По праву черняківська земля є батьківщиною різнобічного таланту Марії. Щоліта тут у Черняківці проводиться обласне культурно-мистецьке свято «Маріїна долина». Воно проводиться з 1996 року. Традиційним є обласний конкурс жінок-художниць «Осяяні красою і талантом» У Гряківській ЗОШ I—III ступенів створено один з найкращих в області народознавчих музеїв. Тут зібрано велику колекцію українських вишиванок. Окрасою селища Чутове є парк з пам'ятниками та скульптурами О. І.Черницького Наступною перлиною є комплекс споруд центральної садиби колгоспу імені Леніна в селищі Чутове. Господарства уже немає. Але залишилися будівлі адміністративного корпусу, оздоровчо-лікувального комплексу «Либідь». Сьогодні вирішується питання про повернення у власність громади цих унікальних споруд. ТОВ "Чутівський кінний завод «Тракен», що створене на базі кінно-спортивного комплексу колгоспу імені Леніна, пізніше агрофірми імені І. В. Ропавки. «Тракен» — племінний завод по розведенню української верхової та тракенської порід коней. Поголів'я у минулі роки складало близько 100 коней. Вихованка кінно-спортивного комплексу «Тракен», майстер спорту міжнародного класу Ольга Герасименко у 2008 році стала абсолютною чемпіонкою України з виїздки. Чудовим рукотворним об'єктом є православна Петропавлівська церква у селі Петрівці. До всіх цих об'єктів є під'їзди з твердим покриттям. Політика25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Чутівського району було створено 27 виборчих дільниць. Явка на виборах становила — 59,87 % (проголосували 11 141 із 18 610 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 46,54 % (5 185 виборців); Юлія Тимошенко — 19,41 % (2 162 виборців), Олег Ляшко — 13,38 % (1 491 виборців), Сергій Тігіпко — 4,28 % (477 виборців), Анатолій Гриценко — 4,06 % (452 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 1,04 %.[3] Особистості
Див. такожПримітки
Джерела
 Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Чутівський район
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
