Був четвертим із восьми дітей Івана Івановича Чурюмова-старшого (1907—1942) й Антоніни Михайлівни Чурюмової (до шлюбу Александрової) (1907—2003). Батько загинув на фронті.
У 1949 р. родина Чурюмових переїхала до Києва. Після сьомого класу він вступив до Київського залізничного технікуму, який закінчив із відзнакою в 1955 р. Отримав рекомендацію до вступу у вищі навчальні заклади.
Клим Чурюмов був учнем фундаментально-наукової школи «Спостереження космічних об'єктів астрономічними методами», яку засновавав у 1870 Митрофан Хандриков.
У 1962 р., повернувшись до Києва, пішов працювати на завод «Арсенал», де брав участь у розробленні астронавігаційної апаратури для космічних ракет та її випробовуванні на космодромах Байконур і Плесецьк. Після закінчення аспірантури Київського державного університету (спеціальність
«астрофізика»), де науковим керівником К. І. Чурюмова був професор С. К. Всехсвятський, залишився працювати науковим співробітником на кафедрі астрономії КДУ. Спостерігав за кометами на заміській станції Київського університету в селі Лісниках і під час астрономічних експедицій у високогірні райони Середньої Азії, Кавказу, до Сибіру, у Приморський край, на Чукотку і Камчатку.
Клим Іванович Чурюмов помер від інсульту в харківській лікарні в ніч із 14-го на 15-те жовтня 2016 року у віці 79 років[3][4][5]. Був похований 18 жовтня на Байковому кладовищі в Києві (ділянка № 33, 50°25′8.5″ пн. ш.30°30′11.8″ сх. д. / 50.419028° пн. ш. 30.503278° сх. д. / 50.419028; 30.503278)[6][7]. Пізніше до нього в могилу було підпоховано його дружину, Ніну Феофанівну Чурюмову (1939—2018). Надгробна стела астронома містить крилатий вислів «Per aspera ad astra» (Крізь терня до зір), а поруч зі стелою встановлено зменшену копію ядра комети «Чурюмова-Герасименка» (67P) роботи скульптора А. Куща.
2 березня2004 з космодрому Куру у Французькій Гвіані було виведено у космос європейський міжпланетний зонд «Розетта». Основним завданням зонда є дослідження комети Чурюмова-Герасименко, якої він досягнув 11 листопада 2014 року та здійснив посадки капсули на поверхню комети[8][9][10]. «Розетта» завершила свою місію 30 вересня 2016 року[11], за 2 тижні до смерті Клима Чурюмова[12][13].
К. І. Чурюмов опублікував понад 800 наукових робіт, зокрема 4 монографії та 4 навчальні посібники. Був науковим консультантом з астрономії під час другого видання Української радянської енциклопедії.
К. І. Чурюмов, як голова наукових оргкомітетів, організував і провів п'ятнадцять міжнародних астрономічних конференцій: Всехсвятські читання (1985, 1990, 1995, 2000, 2005, 2010), Міжнародний семінар пам'яті професорів О. Ф. Богородського і С. К. Всехсвятського (1994), Міжнародні конференції пам'яті І. С. Астаповича «АІСТ» (1998, 2003, 2008), Міжнародні конференції КАММАК (1999, 2002, 2005, 2008, 2011).
Під керівництвом К. І. Чурюмова захищено одинадцять кандидатських дисертацій із фізики комет і теорії та методики викладання астрономії. Серед послідовників наукової школи Клима Чурюмова — доктори та кандидати наук Анатолій Відьмаченко, Петро Неводовський, Ярослав Романюк тощо.
К. І. Чурюмов є автором науково-популярних книжок і дитячим письменником — автором декількох збірок поезій для малят («Малятам про фахи», «Малятам про тварин», «Малятам про човни», «Математика для малят» (у співавторстві), «Пригоди динозаврика Дино»). Автор понад 1000 науково-популярних статей у численних газетах і журналах.
Громадянська позиція
Клим Іванович Чурюмов ініціював присвоєння малим планетам імен українських письменників і вчених. У 2013 році був щирим прихильником Євромайдану й склав гімн учасників протестів[14] та написав «Гімн українського Євромайдану» (9 грудня 2013)[15].
Вшанування
Ім'ям Клима Івановича Чурюмова названо малу планету № 2627 (1984).
Український астроном Микола Степанович Черних назвав відкритий ним астероїд № 3942 ім'ям «Чуріваннія» на честь двох Іванів Івановичів Чурюмових — батька і брата Клима Івановича Чурюмова.
Ще одну з малих планет № 6646 дослідниця комет і астероїдів американська професорка Елеанор Гелін (англ.Eleanor Helin) назвала на честь матері Клима Івановича Антоніни Михайлівни Чурюмової «Чуранта».
У вересні 2017, VII Міжнародна конференція з астрономії «CAMMAC — 2017», яка відбулася у Вінницькому педагогічному університеті, була присвячена пам'яті Клима Чурюмова[16].
У 2018, пропонувалося присвоїти ім'я астронома Київському планетарію[17], втім відповідне рішення не було прийнято, але на фасаді будівлі планетаріуму було встановлено меморіальну дошку[18].
Тиждень космосу у Київському Планетарії буде присвячений ще одній видатній події у сфері освоєння космосу, до якої причетний знаменитий українець, колишній директор Київського Планетарію, Клим Іванович Чурюмов. Це найамбітніша космічна місія Європейського космічного агентства «Розетта». Вона була здійснена до комети, яку відкрив К.І.Чурюмов. Макет цієї комети ми щойно встановили у фойє Планетарію.
«Гіпотеза Джордано Бруно нарешті підтвердилася – космос заповнений розумом. Виходить, його даремно спалили. Спалити вченого за його переконання – це злочин.»
«Бог – це гармонія Всесвіту. Всі закони природи такі гармонійні, красиві, ніби керує ними якась надприродна, вища сила. Може, гармонія Всесвіту – це і є вища сила.»
«Наші предки вірили в Бога, і нам треба вірити. Потрібно знати молитви, "Отче наш" – обов'язково. Коли важко, цю молитву треба промовляти. А в особливо критичних ситуаціях вигадуються власні молитви.»
«Комет у Сонячній системі – як риб в океані. Їх трильйони. Те, що для експерименту з "Розеттою" обрали нашу – це дійсно велика вдача. Ймовірність була майже нульова.»
↑Астроном Київської Русі. Газета «День», №234, (2014). 12 грудня 2014. До редакції «Дня» Клим Іванович прийшов зі зменшеною моделлю комети Чурюмова-Герасименко. «Вона менша, ніж оригінал, приблизно у 40 тисяч разів», — пояснив науковець.
↑Курильчук, Марина (30 листопада 2017). Клим Чурумов: «Ядерные боеголовки спасут человечество». Газета 2000(рос.). Архів оригіналу за 30 листопада 2017. Известный украинский ученый Клим Иванович Чурюмов ушел из жизни в субботу, 15 октября, 2016 года. "2000" повторно публикует интервью ученного нашему изданию.
Шенкевич, А. Николаевец, открывший планету : [Клим Чурюмов] / А. Шенкевич // Вечерний Николаев. – 2014. – N 137(20 нояб).
Клименко, Л. От ученого к учителю, от учителя к ученику : [деятельность Клима Чурюмова] / Л. Клименко // Южная правда. – 2014. – N 144(29 нояб.). – С. 2.
Не стало Клима Чурюмова : [на 80-м году жизни скончался всемирно известный украинский ученый, астроном и исследователь Клим Чурюмов] // Вестник Прибужья. – 2016. – N 42(20 окт.). – С. 12.
“Він – людина з ближнього околу Землі” : [Клим Чурюмов] // Країна знань. – 2016. – N 10. – С. 10-11.
Про комету третього тисячоліття та її першовідкривачів : [комета Чурюмова-Герасименко] // Живлюща сила ємигії : літературна антологія Миколаївщини : для початкової школи / гол. ред. В. І. Шуляр ; уклад.: В. І. Шуляр, Д. Лукьяненко. – Миколаїв : Іліон, 2019. – С. 169-175.
Мозгова, Ф. Наші земляки : [зустріч з видатним земляком К. І. Чурюмовим] / Ф. Мозгова, Л. Чайченко, Л. Тлуста // Відкритий урок. – 2014. – N 37/38. – С. 5.
Пащенко, В. Клим Чурюмов : “Самое интересное будет, когда комета приблизится к Солнцу” : [интервью] / В. Пащенко // Вестник Прибужья. – 2015. – N 4(22 янв.). – С. 14-15.
Коробатов, Я. Ученый Клим Чурюмов : “Наша комета – полностью украинское открытие” : [интервью] / Я. Коробатов // Комсомольская правда в Украине. – 2014. – N 263. – С. 1, 9.
Долина, Н. Директор Київського планетарію Клим Чурюмов : “Ми зоряні люди і повинні дотримуватися законів всесвіту” : інтерв’ю / Н. Долина // Урядовий кур’єр. – 2015. – N 13. – С. 9.
