Щукіна Наталія Геннадіївна

Щукіна Наталія Геннадіївна
Народилася27 липня 1948(1948-07-27) (76 років)
Броди, Львівська область, УРСР
КраїнаСРСР СРСР→Україна Україна
Діяльністьфізикиня, астрофізикиня, астрономка, викладачка університету
Alma materКазанський федеральний університет
Галузьфізика і астрономія
ЗакладГоловна астрономічна обсерваторія НАН України
Посадазавідувач відділу
Вчене званнячлен-кореспондент Редагувати інформацію у Вікіданих і старший науковий співробітник Редагувати інформацію у Вікіданих
Науковий ступіньдоктор фізико-математичних наук
Нагороди
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Щукіна.

Наталія Геннадіївна Щукіна (нар. 27 липня 1948; Броди) — український фізик та астроном, член-кореспондент НАН України, учасниця багатьох міжнародних проєктів, зокрема разом з Інститутом астрофізики на Канарських островах в Іспанії й Астрономічним інститутом Утрехтського університету в Нідерландах[1].

Біографія

Народилася Наталія Щукіна 27 липня 1948 року в місті Броди, Львівської області[2].

У 1971 році закінчила Казанський федеральний університет.

З 1973 року працює у Головній астрономічній обсерваторії НАН України[3].

5 червня 1985 року здобула науковий ступінь кандидата фізико-математичних наук (спеціальність — Геліофізика і фізика Сонячної системи).

15 травня 2002 року здобула ступінь доктора фізико-математичних наук[4], а 1 грудня стала завідувачем відділу фізики Сонця Головної астрономічної обсерваторії.

У 2005 році стала лауреатом премії імені М. П. Барабашова за серію робіт «Спектральні дослідження зірок та комет» (спільно з Іваном Вакарчуком та Климом Чурюмовим)[5].

У 2006 році Наталія Щукіна здобула вчене звання «старший науковий співробітник».

13 квітня 2012 року стає членом-кореспондентом НАН України відділення фізики й астрономії (спеціальність — астрофізика, фізика Сонячної системи)

Із 2015 року — член Бюро відділення фізики й астрономії НАН України[3].

У 2018 році нагороджена орденом княгині Ольги III ступеня[6].

Наукові дослідження та досягнення

Наукові дослідження стосуються переносу спектрополяриметрії, випромінювання, хімічного складу та еволюції зірок, геліосейсмології, структури та динаміки сонячної фотосфери, спостережувальної астрофізики. Наталія Щукіна розв'язала проблему багаторівневого переносу випромінювання в одновимірних та тривимірних моделях атмосфер Сонця та зір[2].

Свого часу Наталія Щукіна під час співпраці з колегами з Нідерландів та Норвегії запропонувала механізм, який дозволив пояснити причини свічення нового класу спектральних ліній, відкритих на початку 1980-х років у далекому інфрачервоному спектрі Сонця. Це дало можливості для діагностики з їхньою допомогою сонячних магнітних полів[1].

Також завдяки зусиллям Наталії Щукіної та її колег Сергія Осипова й Романа Костика була проведена реконструкція сонячного телескопа АЦУ-5, і тепер за спектральною роздільною здатністю він — у четвірці найкращих у світі[1].

Примітки

  1. ↑ а б в Прокопенко, Марія (16 лютого 2018). Як сьогодні досліджують Сонце: що знаємо і чого не знаємо... День. Архів оригіналу за 24 березня 2019.
  2. ↑ а б Щукіна Наталія Геннадіївна. www.nas.gov.ua (укр.). Архів оригіналу за 23 березня 2019. Процитовано 23 березня 2019.
  3. ↑ а б Щукіна Наталія Геннадіївна. www.nas.gov.ua (укр.). Архів оригіналу за 23 березня 2019. Процитовано 23 березня 2019.
  4. ↑ Щукіна Наталія Геннадіївна. irbis-nbuv.gov.ua. Архів оригіналу за 23 березня 2019. Процитовано 23 березня 2019.
  5. ↑ Премія імені М.П. Барабашова. www.nas.gov.ua (укр.). Архів оригіналу за 23 березня 2019. Процитовано 23 березня 2019.
  6. ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №414/2018. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua) . Архів оригіналу за 21 жовтня 2020. Процитовано 4 березня 2020.