|
Чимішлія
Чимішлі́я (рум. Cimişlia) — місто в Молдові, центр Чимішлійського району. ГеографіяМісто розташоване за 12 км від залізничної станції Чимішлія в селі Михайлівка і за 69 км до півдня від Кишинева (64 км від кишинівського «Південного» автовокзалу) на перетині важливих транспортних маршрутів країни: Кишинів-Комрат-Болград і Тирасполь-Каушани-Леово. Через місто з північного заходу на південний схід протікає річка Когильник (рум. Cogilnic), що впадає в Чорне море. Основні будівлі поселення розташовані на трьох пагорбах, і воно умовно підрозділяється на кілька мікрорайонів: «Тайвань», Центр, Малина, Реча (колишнє село на виїзді убік Бессарабки), Когильник (розташований на лівому березі Когильника), «СПТУ» (мікрорайон на виїзді убік Хинчешт).
НаселенняЧисельність населення — 12 800 чоловік (2006). В 1897 році тут проживало 4 350 чоловік, в 1970 — 10 892, в 1979 — 13 340, в 1989 — 16 071, в 1992 — 19 800, а в 2006 — 12800. У 2005 році коефіцієнт смертності на 1000 чоловік становив — 12, а народжуваності — 10. Абсолютна більшість населення за національністю — молдовани (більше 3/4), проживають також українці, росіяни, гагаузи, євреї, румуни, болгари і цигани. Раніше в місті було багато євреїв, в 1897 році — 750 з 4350 чоловік (17 %). [1] ЕкономікаРічний (2009) міський бюджет — 18,068 млн лей. Витрати (2009) — 18,068 млн лей (утримання мерії, 7 дитсадків, 1 початкова школа, 2 гімназія, 3 ліцеї, чимішлійський будинок культури, 2 будинки культури в селах примарії, 3 бібліотеки тощо):
Житловий сектор У місті 19 чотири- і п'ятиповерхових багатоквартирних житлових комплексів і близько 30 двоповерхових багатоквартирних будинків. У них проживає близько 35-40 % населення, що формують так називаний міський прошарок суспільства. За останні 4-5 років добудували 3 п'ятиповерхівки й з нуля спорудили новий шестиповерховий будинок. У 2005 році був добудований і зданий в експлуатацію 5-поверховий 60-квартирний будинок по дорозі на Хінчешти, будівництво якого почато в 1994 році. В 2005-08 рр. добудовували ще два 5-поверхових житлових комплекси, будівництво яких було заморожено в 1990-х роках (один у центрі, навпроти Будинку побуту, а другий у районі 3-ї школи). Також у цей період з нуля звели шестиповерхівку в районі 3-й школи. Силами колишнього МСО капітально відремонтували 3-поверховий гуртожиток у районі Малини. Вартість двокімнатної квартири в цьому будинку в 2007 році становила ледве більше 13000 євро, а трикімнатної — 18000 євро. На вторинному ринку в 2007 році вартість відремонтованої двокімнатної квартири в центрі міста досягає 28000 євро. ІсторіяНазва Чимішлія вперше зустрічається в історичних літописах Молдавії першої половини XVII століття. Перше згадування, відповідно до історичних записів ученого Володимира Ніку, датується 4 липнем 1620 року: «…тут зупинилося татарське плем'я, які, будучи більшістю в окрузі, перемінили назву на Чимішлія (татарське слово, у перекладі на українську — багатство).»  Хоча перша згадка датується 4 липня, «День міста» (Храм міста, церковне свято) святкується наприкінці літа, 28 серпня, у день зведення чимішлійської православної церкви ім. Святої Марії. Священик Якоб Юсипеску (рум. Iacob Iusipescu), що вперше написав і опублікував історію Чимішлії в 1874 році, пише: «…Лія — з турецької це дівчина, а Чиміш'ами за давніх часів називали будівельників… і навіть якщо тут компактно проживали молдовани і татари, ніякої ворожості між ними не було…». Витримка з Енциклопедичного словника Брокгауза й Ефрона[недоступне посилання з травня 2019] (1890—1907): В 1840 році селище затверджене містечком, а в 1844 році відкрита перша школа. У середині XIX століття зводиться православна церква Святої Марії, приблизно в цей же час у містечку відбудовується синагога. В 1885 році відкрита земська лікарня (один лікар і один фельдшер). У період між двома світовими війнами (1918—1940) Чимішлія входила до складу Бендерського повіту (рум. judetul Tighina) Румунського королівства. Після входження Молдавії в Радянський Союз, Чимішлія стала районним центром. 20 липня 1941 року, майже через місяць після початку Німецько-радянської війни, у Чимішлію входять німецько-румунські війська. На 3 роки відновилася влада Румунського королівства, союзника фашистської Німеччини. Це найтрагічніший час для чимішлійських євреїв, яких почали розстрілювати або вивозити в гетто. Говорячи про позитивний вплив «нової-старої» влади, можна відзначити продовження будівництва 4-поверхової школи, спроектованої ними ж наприкінці 1930-х років. 23 серпня 1944 у селище ввійшли радянські війська. У боях за місто загинув 701 боєць Червоної Армії.  У часи МРСР (1940-41, 1944—1991) у місті працювали виноробний, пивоварний, консервний, молочний, маслоробний заводи, радгосп-завод «Бурштиновий», хлібопекарня, інкубаторно-птахівницька станція. Краєзнавчий музей. Сорокатисячний винзавод, на момент будівництва, уважався найбільшим об'єктом такого типу в Європі. У місті зводиться Будинок культури, 6-поверхова поліклініка, 3 нові школи, 5 дитсадків, будівля ПТУ, кінотеатр, 4-поверховий Будинок побуту, будівля пошти й вузла зв'язку, універмаг і ресторан; будується стадіон.  В 1972 році, до 50-річчю СРСР, ПМК-72 здало в експлуатацію один з перших 5-поверхових житлових будинків напроти мерії. На першому поверсі частина квартир використовувалася, як гуртожиток самого ПМК. На рубежі 1980-90-х років, у часи Параду Суверенітетів, місто покидає багато російських і українських фахівців: лікарі, учителі, інженери. До середини 1990-х років звідси виїхали всі євреї, скориставшись можливістю, наданою державою Ізраїль. У цей складний час закриваються багато підприємств і організацій, у тому числі 2 дитсадки, новий універмаг, Будинок побуту, друга будівля поліклініки й кінотеатр. Містом перестають курсувати маршрутні автобуси. На рубежі 1990-2000-х років багато жителів спрямовуються на заробітки в європейські країни, Ізраїль і Росію. До 25 % населення тимчасово або постійно працює за кордоном. На виручені кошти відбудовуються, викуповуються й ремонтуються частки будинків, відкриваються малі підприємства (в основному в сфері роздрібної торгівлі). Ростуть зарплати у всіх сферах міської економіки. У 2004 році починають курсувати 4 маршрутних автобуси.  Через більший приплив валюти, ціни на нерухомість ростуть швидкими темпами. У 2006 році ціна 1 м², у споруджуваному п'ятиповерховому будинку, дорівнює 400 євро, і це не межа! До 2009 року в місті розташовуються такі великі установи й фірми, що з'явилися в останнє десятиліття:
Освіта й культураУ Чимішлії 5 освітніх установ:
.jpg)
У місті функціонує Професійне Технічне Училище (ПТУ), що готовить кадри для агрокультурного сектора й промисловості: трактористів, комбайнерів, зварників тощо У ранній період радянської влади в селищі побудували Будинок Культури, одну з визначних пам'яток міста. Це установа дотепер функціонує, тут майстри народного мистецтва й молоді музичні групи проводять свої концерти. Деякий час тут проводили дискотеки, а на зорі 90-х показували відеофільми. Тепер же розважальну функцію перейняли Диско-бари. Однією з наймасовіших дискотек є «C'est La Vie», що розташовується в будівлі колишнього Кінотеатру. Ефірний прийом телерадіоканалів Мовлення телерадіоканалів здійснюється з Радіо- Телевізійної Передавальної Станції (SRTV Cimislia). Отже, із чимішлійської вежі ведуть мовлення:
Із чимішлійської вежі транслюється місцевий телеканал «Медіа-тв» колишній. «Чим-тв») на 43 ТВК і місцева радіостанція «Радіо-Медіа» (104,4 Мгц). Обоє регіональних каналів продовжили 7 і 8 травня 2008 року свої ліцензії на мовлення. Т.о. ліцензія Медіа-тв мине аж в 2015 році, коли в усій країні відключать ефірне аналогове телемовлення. Обидва радіоканали (Радіо Медіа й Радіо Молдова) ведуть мовлення у стереорежимі. У Чимішлії стереотрансляцію на «Радіо Молдова» запустили 2 листопада 2007 року. З 6 грудня 2006 м по 25 жовтня 2007 м на 9 ТВК вів мовлення «Стс-діксі», але, наприкінці вересня 2007 року, телекомпанія «Діксі» програла цю частоту на конкурсі КСТР, що привело до відключення цього популярного каналу (особливо серед жіночої половини населення). Дев'ятий Тв-канал повторно був виставлений на конкурс, і на нього було всього 2 претендента — «Стс-діксі» і «N4», і на грудневому їх теж було двоє — «Стс-діксі» і «ТВ-3». На жаль, у грудні 2007 КСТР не став оголошувати результати конкурсу на ТБ-частоти, скасувавши його, і лише 26 лютого 2008 всі частоти заново виставив на конкурс. До 28 квітня 2008 на цей канал претендували телекомпанії Діксі (СТС) і VDT (VeDeTe TV). 8 травня відбулося засідання КСТР, на якому оголосили результати конкурсу, оголошеного 26 лютого 2008 року. Переможцем став телеканал VDT. 12 червня 2008 року на 56 ТВК запущене мовлення мережного телеканалу «Euro-TV Chisinau». 17 вересня 2008 року в FM-діапазоні, на частоті 93,5Мгц, запущене мовлення радіостанції «Хіт FM». Обоє радіо (EuTV і ХитFM) виграли ці частоти на конкурсі, результати якого оголосили наприкінці вересня 2007 року. 8 червня 2009 року на 9 ТВК запустили мовлення мережного телеканалу «ТВ3 Молдова» (VDT). Крім того, на вежі встановлені антени операторів мобільного зв'язку Orange і Moldcell (GSM, 900 Мгц), а також антени національного оператора фіксованого телефонного зв'язку Moldtelecom (CDMA, 450 Мгц). Історична довідкаЧимішлійська радіорелейна станція (79-метрова щогла й одноповерхова будівля) зведена у 1969-71 р. Станція служила ланкою в ланцюжку радіорелейок, по яких радіо- і телевізійний сигнал доставлявся до ретрансляторів на півдні Молдавії (Комрат, Кагул і т. д.). В 1976 рр. увели до ладу чимішлійську РТПС (двоповерхову будівлю й 208-метрову вежу), що спочатку дозволив мовлення в райцентрі Другу Програму Молдавського Телебачення, а дещо пізніше робити мовлення двох телепрограм у радіусі 35-50 км. В 1997 році в Чимішлії запустили мовлення «Радіо Молдова» в FM-діапазоні. Друковані ЗМІ
Визначні пам'ятки
 * Погруддя Олексія Маресьєва, Героя Радянського Союзу. Перебуває у дворі російського ліцею ім. Єсеніна з боку центрального входу. 
ПалеонтологіяВ 1960-х роках в одному зі знаменитих чимішлійських ярів російські палеонтологи провели розкопки. За місяць було зібрано 3,5 тонни костей тварин, яким без малого 5-7 мільйонів років. Це були останки жирафів, гиппаріонів, мастодонтів, антилоп. Частину із цих експонатів можна побачити в столичному музеї природи й етнографії. ТранспортНа відміну від більшості районних центрів Молдови, Чимішлія не зв'язана прямим автобусним сполученням зі столицею. Дана ситуація обумовлена величезною кількістю транзитних автобусних рейсів, які зв'язують Чимішлію з Кишиневом, Одесою, Тирасполем, Бєльцями, Кагулом, Ізмаїлом, Рені й населеними пунктами району. Попри те що основна кількість рейсів у напрямку Чимішлії з Кишинева відправляються з Південного Автовокзалу й курсує через Хінчешти, з 2006 року діє єдиний маршрут Кишинів — Чимішлія — Батир, що відправляється щодня в 15.15 із Центрального Автовокзалу Кишинева й із Чимішлії в 06.50-07.00, що курсує новою дорогою через Градіште, Юріївку, Порумбрію, Резени. Містом курсують автобуси за такими маршрутами:
Уродженці
Примітки
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
