Атаки (Молдова)

Атаки
рум. Otaci
Герб Прапор
Герб Прапор міста Атаки
Вид на міст, що з'єднує Атаки (зліва) з Могилевом-Подільським (Україна)
Вид на міст, що з'єднує Атаки (зліва) з
Могилевом-Подільським (Україна)
Вид на міст, що з'єднує Атаки (зліва) з
Могилевом-Подільським (Україна)
Основні дані
48°25′48″ пн. ш. 27°47′38″ сх. д. / 48.43000° пн. ш. 27.79389° сх. д. / 48.43000; 27.79389
Країна Молдова Молдова
Регіон Окницький район
Засновано 1419
Перша згадка 1585[1]
Площа 3,71 км²
Населення 6 043 (01.01.2014)
Висота НРМ 103  м
Телефонний код (+373) 271
Номери автомобілів OC
GeoNames 618631
OSM 59005 ·R (Окницький район, Жудець Сорока)
Поштові індекси MD-7106
Міська влада
Адреса MD-7106, м. Атаки, вул. Посілкова, 18
Мер міста Василій Трагіра
Мапа
Мапа
Атаки. Карта розташування: Молдова
Атаки
Атаки
Атаки (Молдова)


CMNS: Атаки у Вікісховищі

Ата́ки (О́тач, рум. Otaci) — місто в Окницькому районі Молдови, на правому березі річки Дністер поблизу українського кордону та міста Могилів-Подільський.

Назва

Назва походить від архаїзму «отач» — хата для відпочинку пастуха.

Географія

Місто розташоване за 260 км на північ від Кишинева. Найближча залізнична станція — Велчинець (5 км). В Атаках розміщений важливий пункт переходу молдовсько-українського кордону пункт пропуску Могилів-Подільський.

Історія

Пам'ятник Петру Могилі в Атаках
Вид на Могилів-Подільський
Циганський квартал
Вид на місто з моста через Дністер

Отач — одне з найстаріших міст Молдови. Роком заснування вважається 1419.

1711 року під час Прутського походу недалеко від села на вісім діб зупинявся Петро I. В 1792 році після укладення Ясського договору тут почав зростати російський вплив.

1814 року в місті було створено поліцейську дільницю. В 1835 році Отач став центром волості в Сороцькому повіті Бессарабської губернії.

За даними етнографічної експедиції 1869—1870 років під керівництвом Павла Чубинського, у містечку здебільшого проживали українці, населення розмовляло лише українською мовою[2].

1862 року було створено телеграфну контору, а з 1879 — поштове відділення. 1890 року Отацька волость включала в себе 13 сіл. Розвивалось вирощування тютюну. Більшість населення міста (майже 3 тисячі з понад 5 тисяч чоловік) складали євреї. У 1893 році було введено в експлуатацію міст через Дністер та залізничне сполучення з Могилів-Подільським. В 1895 році завершено встановлення телефонних ліній.

Підчас Хотинського повстання 1919 року місто було під контролем Хотинської директорії. У ніч з 5 на 6 січня (за старим стилем; з 18 на 19 січня — за новим стилем), із самостійного виступу загонів Георгія Барбуци і А. Старова. Загін у числі від 400 до 600 бійців, які здебільшого були колишніми солдатами царської армії — вихідцями з Хотинського та Сороцького повітів, переправився через Дністер у районі Атаки Сороцького повіту і за активної підтримки місцевого молдавського населення захопив значну частину Сороцького повіту.

В період з 1918 по 1940 рік місто з населенням в 3510 жителів перебувало в складі Румунії. З 1944 по 1991 роки входило до складу Окницького району МРСР.

Статус міста Отач отримав у 1994 році.

Населення

Населення — 8500 осіб (станом на 2005 рік): українці (44,7 % мешканців міста), цигани (39,9 %), молдовани (8,55 %), росіяни (6,15 %), євреї (0,1 %), румуни (0,1 %), гагаузи (0,16 %) та представники інших національностей. Місто з найбільшою кількістю циган в Молдові — понад 39 %. Понад 90 % населення — православні.

Промисловість

В місті знаходиться зона вільного економічного підприємництва. Підприємства міста виробляють рослинні олії, парфуми, товари громадського вжитку, залізобетон, зварювальне обладнання, біологічні засоби захисту рослин, фарбу тощо.

Відомі люди

Примітки

  1. Nicu V. Localitățile Moldovei în documente și cărți vechi: Îndreptar bibliografic. Volumul 2: M-ZChișinău: Universitas, 1991. — С. 106. — 434 с. — ISBN 5-362-00842-0
  2. Труды этнографическо-статистической экспедиціи въ Западно-Русскій Край / собран. П. П. Чубинскимъ. — С.-Петербургъ, 1872. — Т. 7: Евреи. Поляки. Племена немалорусскаго происхожденія. Малоруссы (статистика, сельскій бытъ, языкъ). — С. 363. (рос. дореф.)

Література

  • Ioniţă Veaceslav: Ghidul oraşelor din Republica Moldova/ Veaceslav Ioniţă. Igor Munteanu, Irina Beregoi. — Chişinău,: Tish, 2004 (F.E.-P. Tipografia Centrală). — 248 p. ISBN 9975-947-39-5
  • Трагира В. П., Трофэилэ В. М. Отачь/Атаки. Страницы истории. — Кишинёв: Universul, 2002. — ISBN 9975-9554-2-8