Чилесіто

Чилесіто ісп. Chilecito
вул. Х. В. Гонсалеса у Чилесіто вул. Х. В. Гонсалеса у Чилесіто
Основні дані
29°10′00″ пд. ш. 67°30′00″ зх. д.
Країна	Аргентина
Регіон	Ла-Ріоха
Столиця для	Chilecito Department^d  (департамент Аргентини)
Засновано	19 лютого 1715
Населення	33 724 особи (2010)
Висота НРМ	1080 м
Назва мешканців	chileciteño
Телефонний код	(+54) 3825
Часовий пояс	UTC-3
GeoNames	3861445
OSM	↑3586751 ·R (Chilecito Department)
Поштові індекси	F5360
Міська влада
Адреса	José Hernandez 62 - (5360) CHILECITO
Мер міста	Сильвія Гайтан (PJ)
Мапа
Чилесіто Чилесіто (Аргентина)
Чилесіто Чилесіто (Ла-Ріоха)
Чилесіто у Вікісховищі

Чилесі́то (ісп. Chilecito) — місто в аргентинській провінції Ла-Ріоха, адміністративний центр однойменного^[es] департаменту.

Географія

Сьєрра-де-Фаматіна

Місто Чилесіто розташоване у Долині Антінако й оточене зі сходу гірським хребтом Сьєрра-де-Веласко^[en] (найвища точка — 4920 м), а з заходу — хребтом Сьєрра-де-Фаматіна^[en] (висота до 6097 м).

У регіоні, де знаходиться Чилесіто, досить часто бувають землетруси, але вони зазвичай мають невелику інтенсивність. Руйнівні землетруси трапляються тут приблизно раз на 30 років. Останні з них були:

• 12 квітня 1899 року силою 6,4 бала за шкалою Ріхтера
• 24 жовтня 1957 року силою 6 балів за шкалою Ріхтера
• 28 травня 2002 року силою 6 балів за шкалою Ріхтера

Історія

Місто Чилесіто було засноване 19 лютого 1715 року іспанським колонізатором Домінго де Кастро-і-Басаном (ісп. Domingo de Castro y Bazán) під іменем Вілья-Санта-Рита (ісп. Villa Santa Rita — поселення Святої Рити). Згодом назву поселення було змінено на Вілья-Архентіна (ісп. Villa Argentina), а пізніше — на Чилесіто.

Походження назви Чилесіто достеменно не відоме. За однією з версій ім'я міста походить від індіанської назви місцевості Чилеойто (червона земля) або Чилое (червоний). За іншою версією своєю назвою Чилесіто завдячує великій кількості робітників-чилійців, які працювали на місцевих шахтах, коли місто було одним з осередків золотої лихоманки кінця ХІХ ст.

1905 року з міста Чилесіто до копальні «Ла Мехікана», яка знаходилася на горі Сьєрра-де-Фаматіна^[en] на висоті 4600 м, було збудовано канатну дорогу довжиною 35 км[1] для транспортування гірничої породи, з якої добували золото, платину, мідь і свинець. Будівництвом керував німецький інженер Адольф Блайхерт (нім. Adolf Bleichert)[2]. Дорога працювала за допомогою парових машин і мала 9 станцій. Щомісяця канатна дорога перевозила 12 тис. т породи, яку вантажили у поїзди й перевозили залізницею^[en] до порту Буенос-Айреса, звідки кораблями доправляли до Англії, оскільки шахта належала англійцям. З початком Першої світової війни копальня почала занепадати й була остаточно закрита 1926 року.

25 жовтня 1982 року канатну дорогу у Чилесіто було проголошено національною історичною пам'яткою, поблизу неї створено музей.

• 
  Пам'ятна монета, присвячена будівництву канатної дороги
• 
  Опора Канатної дороги
• 
  Вагонетки

1989 року святу Риту Касійську було офіційно затверджено покровителькою міста. Щороку 22 травня на її честь у місті відбувається свято і хресна хода.

2004 року законом № 25813 філію Університету Ла-Ріохи^[en], яка працювала у Чилесіто з 1973 року, було реорганізовано у Національний університет Чилесіто^[en].

Економіка

Місто Чилесіто знаходиться в зоні пустельного клімату, але землі навколо міста штучно зрошують підземними водами, завдяки чому на них можна вести сільськогосподарську діяльність. Основними культурами, що вирощуються тут, є виноград і маслини. Також культивують фрукти і горіхи.

Серед галузей промисловості розвинена харчова, зокрема виноробство.

Ще з доколумбових часів у Чилесіто існують копальні, де розробляються поклади золота та інших корисних копалин. Найбільший розквіт гірничої промисловості у місті прийшовся на кінець ХІХ — початок XX ст. З 1999 року уряд провінції намагається відродити цю галузь економіки, але через протести екологічних активістів ці наміри зазнають невдачі.

Також у Чилесіто розвинений туризм. Основними туристичними атракціями міста є:

• канатна дорога 1905 року
• маєток «Самай Уасі», що належав відомому аргентинському громадському діячу Хоакіну Віктору Гонсалесу^[en]
• чавуноливарні заводи XVIII-ХІХ століть
• виноробні підприємства, які організують екскурсії й дегустації
• ботанічний сад «Чирау Міта» в околицях міста, який має велику колекцію кактусів і сукулентів
• музей італійської скульпторки Носенти Пісетті
• заказник Лос-Кодорадос

• 
  Околиці Чилесіто
• 
  Каньйон Ріо-Міранда
• 
  маєток «Самай Уасі»
• 
  ботанічний сад «Чирау Міта»

Населення

Згідно з переписом населення 2010 року населення Чилесіто складає 33 724 особи. Місто є другим за величиною у провінції Ла-Ріоха. Чилесіто утворює міську агломерацію разом з навколишніми населеними пунктами Ангінан^[en], Лос-Сарм'єнтос^[en], Сан-Мігель^[en] і Ла-Пунтілья^[en].

Клімат

Місто Чилесіто знаходиться у зоні холодного аридного клімату (BWk за класифікацією Кеппена).

Клімат Чилесіто
Показник	Січ	Лют	Бер	Кві	Тра	Чер	Лип	Сер	Вер	Жов	Лис	Гру	Рік
Середній максимум, °C	31,6	30,2	27,3	24,8	20,9	17,2	16,7	19,8	22,6	26,0	29,9	31,6	24,9
Середня температура, °C	24,1	22,8	20,0	17,8	13,9	9,9	9,1	11,9	14,8	18,2	21,2	23,3	17,3
Середній мінімум, °C	17,2	16,3	14,0	11,5	6,4	2,7	2,1	4,2	7,2	10,5	14,1	16,1	10,2
Норма опадів, мм	45	31	32	9	5	6	5	4	4	5	21	22	189
Кількість днів з опадами	4	4	4	2	1	1	1	0,7	0,9	1	3	3	26
Вологість повітря, %	60	63	66	66	64	64	61	52	52	54	57	57	60
Джерело: Servicio Meteorologico Nacional[3]

Примітки

1. Cooper, Max (вересень 2012). El cablecarril de Chilecito a La Mejicana (PDF). Ciencia Hoy (іспанською) . Архів оригіналу (PDF) за 18 серпня 2017. Процитовано 2017.
2. González, Carlos Eduardo (6 березня 2013). CABLECARRIL CHILECITO-LA MEJICANA Un cable hacia las nubes. Alpinismonline (іспанською) . Архів оригіналу за 19 травня 2017. Процитовано 2017. [Архівовано 2017-05-19 у Wayback Machine.]
3. Datos Estadísticos (Período 1961-1990) (іспанською) . Servicio Meteorologico Nacional. Архів оригіналу за 17 серпня 2017. Процитовано 2017.