Черняхівський Олександр Григорович

Олександр Григорович Черняхівський
Народився21 грудня 1869(1869-12-21)
с. Мазепинці, Васильківський повіт, Київська губернія, Російська імперія
Помер22 грудня 1939(1939-12-22) (70 років)
СРСР СРСР
Країна УНР
Діяльністьлікар
Alma materКиївський університет
Галузьмедицина
ЗакладНаціональний медичний університет імені О.О. Богомольця
Науковий керівникФедір Ломинський
ВчителіЛоминський Федір Іванович
ЧленствоНаукове товариство імені Шевченка
У шлюбі зСтарицька-Черняхівська Людмила Михайлівна
ДітиЧерняхівська Вероніка Олександрівна

Олекса́ндр Григо́рович Черняхі́вський (* (9) 21 грудня[1] 1869, Мазепинці, Васильківського повіту (Київщина) — † 22 грудня 1939) — український громадський діяч, лікар-гістолог.

Життєпис

Народився (9) 21 грудня[1] 1869 в с. Мазепинці, Васильківського повіту (Київщина) у родині священника Григорія Івановича і Олександри Петрівни Черняхівських.

1893 року закінчив Третю Київську гімназію та Київський університет. Був учасником літературного гуртка «Плеяда».

Від 1918 року — професор Київського університету.

Організатор медичної секції Українського Наукового Товариства у Києві, перший голова Всеукраїнської спілки лікарів-українців, дійсний член НТШ у Львові, один із авторів «Російсько-українського словника» (Київ, 1920), активний творець української медичної термінології.

Коли українські вчені взялися за організацію Української Академії Наук, Черняхівський став одним із перших медиків Академії — на базі лікарського секції УНТ організував і очолив медичну секцію Української Академії Наук[2]. Природничий відділ був частиною Інституту української наукової мови Історико-філологічного відділу ВУАН (головою Історико-філологічного був акад. А. Ю. Кримський). Складався з 9 секцій (ботанічна, геологічна, географічна, зоологічна, математична, медична, метеорологічна, фізична, хімічна). З 1923 року О. Черняхівський був головою медичної комісії Інституту української наукової мови[3].

Олександр Черняхівський з дружиною Людмилою та донькою Веронікою. Київ, 1925 р.
Олександр Черняхівський у випускному альбомі Київського медичного інституту (1924)

Необхідно відзначити великий внесок Черняхівського в розвиток української медичної термінології, він підготував перший «Латино-український анатомічний словник». Ось що читаємо у Звідомленні Всеукраїнської академії наук за 1923 рік: «Медична комісія, на чолі якої стоїть проф. О. Черняхівський, опрацювала матеріали з медичної термінології й переклала на українську мову „Словник міжнародної базальної анатомічної номенклатури“ — Nomina anatomica під ред. О. Ценківського і О. Черняхівського (4 аркуші), що має бути виданий за допомогою державного видавництва протягом року»[4]. Словник був виданий природничим відділом Інституту наукової мови ВУАН у 1925 р. (перевиданий Українським лікарським товариством Північної Америки (УЛТПА) в Детройті (США) в 1971 р.)[5].

У «Звідомленні Історико-філологічного відділу ВУАН» за 1925 р. зазначено: «Природничий відділ Інституту української наукової мови видав минулого року „Математичний словник (Т.1)“ (Ф. П. Калинович), „Nomina anatomica Ucrainica“, закінчується друком „Матеріали до ембріологічної термінології“… інші словники перебувають у стадії підготовчої роботи, до якої по секціях відділу зібрано близько 400000». Словник анатомічної термінології не втратив свого наукового значення, хоч з часу його опрацювання минуло 75 років[6].

О. Черняхівський у 1920-ті роки.

Професор О. Черняхівський публікує свої статті в українських та міжнародних наукових виданнях, здобуває визнання провідних європейських вчених, спілкується з С. Рамоном-Кахалем — керівником гістологічного інституту Мадридського університету, лауреатом Нобелівської премії, отримує високу оцінку від нього своєї діяльності.

Наукові праці на медичні теми публікував у збірниках природничо-лікарської секції НТШ, збірнику Київського університету, наукових журналах Києва, Москви, автор популярних брошур для народу.

Пам'ятник родині священика Григорія Черняхівського в селі Мазепинці

Разом із дружиною підсудний у сфабрикованому процесі Спілки визволення України (1930).

У 1934—1938 роках працював у Інституті клінічної фізіології АН УРСР та Інституті експериментальної біології і патології НКОЗ УРСР. Проводив дослідження іннервації злоякісних пухлин. Також він дослідив ранню появу олігодендроглії в ембріогенезі.[7]

Перекладацтво

Перекладач художньої та наукової суспільної літератури:

Родина

Чоловік письменниці Людмили Старицької-Черняхівської та батько закатованої сталінською охранкою талановитої письменниці Вероніки Черняхівської.

Література

Посилання

Примітки

  1. а б ЦДІАК Ф. 127, оп. 1012, спр. 3905, Арк. 641 зв.-642
  2. Ганіткевич Ярослав. Українські вчені-лікарі I пол. XX ст. та їхні наукові школи. — Львів: 2002. — c. 93
  3. Історія Академії Наук України 1918—1923. Документи і матеріали. — К.: НБУВ, 1993. — с.122
  4. Історія Академії Наук України 1918—1923. Документи і матеріали. — К.: НБУВ, 1993. — с. 388
  5. Ганіткевич Ярослав. Історія української медицини в датах та іменах / Наукове товариство ім. Шевченка та ін. — Львів, 2004. — с. 260
  6. Історія Національної Академії Наук України 1924—1928. Документи і матеріали. — К.: НБУВ, 1998. — c. 239
  7. В. В. Галах. Науково-дослідна робота О. Г. Черняхівського в інституті експериментальної біології та патології ім. І. Мечникова та інституті клінічної фізіології АН УРСР (1934—1939) [Архівовано 12 серпня 2020 у Wayback Machine.] Історичні записки: зб. наук. праць / Східноукр. нац. ун-т ім. В. Даля. — Луганськ, 2011. — Вип. 32. — С. 41–46