Ломинський Федір Іванович
Ломинський Федір Іванович (нар. 20 січня (1 лютого) 1856, Київ — пом. 30 листопада 1927, Київ) — російський і український гістолог, професор (з 1905). Один із засновників гістофізіологічного напрямку у гістології в Україні. ЖиттєписНародився в Києві[1] (за іншими джерелами — в Москві[2]). Закінчив 1882 року медичний факультет Київського університету. З 1891 року працював на кафедрі гістології того ж університету (з 1921 — Київського медичного інституту): прозектором (з 1892), приват-доцентом (з 1896). 1890 року захистив дисертацію на здобуття вченого ступеня доктора медицини на тему «О паразитизме некоторых болезнетворных микробов на растениях (экспериментальное исследование)». У 1906–1924 роках — завідувач кафедрою гістології й ембріології. Праці Ломинського присвячені вивченню паразитизму мікробів, питанням цитології (зокрема, дослідженню внутрішньоклітинних канальців тощо). Ломинський вперше (1882) помітив здатність нервових клітин до поділу, описав (1884) явище нейронофагії (поглинання ушкоджених нейронів лейкоцитами). Основні праці
Література
Примітки
|