Колись ці землі належали родині Свірщів (Swierszczow h. Jastrzebiec), аж поки Ян Свірщ в середині XVI ст. не помінявся з державою: він їй Маньківці, вона йому Гусятин і Кутківці. Пізніше Чернятин належав Виговським, Любомирським і Понінським.[3]
Після польського повстання 1863 року маєтки учасників виступу були конфісковані в казну і продані, причому маєтки не могли продаватися полякам. Пан Вітославський у повстанні взяв участь, тому його спіткала та ж доля — конфіскація. Так у 1865 році власниками Чернятина стали московські дворяни Микола Олександрович[8] та Марія Михайлівна Львови.[8][2].
На південний захід від села було окреме поселення — хутір. Його теж назвали Чернятином, але через те, що це був тільки хутір, стали називати Малим Чернятином.
До революції 1917 року селом володіли пани Паляж та Домбровський. Пан і багаті селяни займали 2500 га землі, а бідняки мали у користуванні 932 га.[джерело не вказане 217 днів]
12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 707-р, «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області», увійшло до складу Калинівської міської громади.[10]
Олещенко Є., Лівандовська Л. Люби і знай свій рідний край: Село, що в імені твоєму? — Калинівка, 2006. — С.: 138—141.
Література
Черня́тин // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.297
Був замок, а тепер коледж для агрономів. Розповідаємо про розкішний маєток графа Львова у Чернятині // Лариса Олійник, 26 лютого 2023. Здійснено за підтримки Асоціації “Незалежні регіональні видавці України” в рамках реалізації грантового проєкту з NDF.