Чернуха-Волич В'ячеслав Іванович

Чернуха-Волич В'ячеслав Іванович
Народився	1963  Sviataja Volia^d, Березівський район, Брестська обл., Білоруська РСР, СРСР
Діяльність	диригент
Alma mater	Білоруська державна академія музики (1989, 1994)
Заклад	Belarusian State Musical Theatre^d, Національний академічний Великий театр опери та балету Республіки Білорусь і Одеський театр опери та балету
Нагороди

В'ячеслав Іванович Чорнуха-Волич (біл. Вячаслаў Іванавіч Чарнуха-Воліч; нар. 1963, с. Свята Воля, Івацевицький район, Брестська область) — білоруський диригент.

Життєпис

Закінчивши Білоруську академію музики по класу фагота (1989) і по класу оперно-симфонічного диригування (1994), а також по класу академії. У 1993 став диригентом Білоруського державного театру музичної комедії. У 1995-2019 роках-диригент Національного театру опери та балету Білорусі. З 2019 по 2023 роки — головний диригент Одеського національного академічного театру опери та балету[1]. 24 серпня 2020 року В'ячеслава Чернуху-Волича призначили головним диригентом Національного театру опери та балету Білорусі, але 26 серпня він покинув свій пост[2]. Повернувся в Одесу[2].

Головний диригент Одеської опери

Головним диригентом Одеського національного академічного театру опери та балету працював з 2019 по 2023 роки.

Звільнений з посади 12 квітня 2023 року[3] у зв'язку зі суспільним резонансом, який спричинила серія опублікованих фотографій, зроблених напередодні, 8 квітня, в Баку, куди В'ячеслав Чернуха-Волич був запрошений диригувати у Національній опері Азербайджану «Богему» Джакомо Пуччіні. За день до концерту у Опери змінився керівник — театр очолив чоловік співачки Ганни Нетребко, яка перебуває під санкціями в Україні, Юсіф Ейвазов[4][5][6].

Творчість

Автор численних творчих програм і проектів національного театру опери та балету Білорусі, в тому числі «Ніч опери в Мирському замку», «Молоді таланти Білорусі», «Вечори Великого театру в замку Радзивіллів».

Диригент-постановник постановок Одеського національного академічного театру опери та балету «La Traviata» (реж. Євген Лавренчук), «Катерина» (реж. Оксана Тараненко), «Шукачі перлів» (реж. Павло Кошка), «Carmina Burana» (реж. Герард Мостерд).

Нагороди

• Медаль Франциска Скорини

Примітки

1. operahouse.od.ua. Архів оригіналу за 25 листопада 2021. Процитовано 7 грудня 2021. [Архівовано 2021-11-25 у Wayback Machine.]
2. Радыё Свабода. Архів оригіналу за 7 листопада 2021. Процитовано 7 грудня 2021. [Архівовано 2021-11-07 у Wayback Machine.]
3. Повідомлення щодо звільнення з посади головного диригента театру В’ячеслава Чернухо-Воліча. Одеський національний академічний театр опери та балету (укр.). 12 квітня 2023. Архів оригіналу за 15 квітня 2023. Процитовано 15 квітня 2023. [Архівовано 2023-04-15 у Wayback Machine.]
4. Ганна ЩОКАНЬ (12 квітня 2023). Диригент Одеської опери з’явився на одній сцені з чоловіком путіністки Нетребко — як коментують це в театрі (укр.). «Українська правда». Процитовано 12 квітня 2023.
5. Ганна ЩОКАНЬ (12 квітня 2023). Головного диригента Одеської опери, який фотографувався з чоловіком Нетребко, звільнили з театру (укр.). «Українська правда». Процитовано 12 квітня 2023.
6. Francisco SALAZAR (12 квітня 2023). Odesa Opera Chief Conductor Causes Outrage for Posing Next to Yusif Eyvazov (англ.). «Opera Wire». Процитовано 12 квітня 2023.