Черкаський округ

Черкаський округ
Губернія	Область війська Донського
Центр	Новочеркаськ
Утворено	1870
Площа	11 209 ([1])
Населення	240222[1] осіб (1897)

Черкаський округ

Черкаський округ (рос. Черкасский округ) — округ у складі Землі Війська Донського до 1870 року й у складі Області Війська Донського у 1870—1920 роках. Окружний центр був у обласному центрі — місті Новочеркаську. Округ був положений у Нижньому Подонні вище Ростову.

Мовний склад населення

На 1897 рік населення округу становило 240222 осіб. З них рідна мова була російська для — 189642 осіб (78,9 %), українська — 45350 (18,9 %), білоруська — 2290 (0,95 %), вірменська — 683 осіб, татарська — 579 осіб, німецька — 481 осіб, калмицька — 314 осіб й польська — 269 осіб.

Межування

На заході він межував з Міуським округом й Ростовським повітом Катеринославської губернії (а з 1887 року Ростовським округом); на півночі — з Донецьким округом; на сході — з Першим Донським й Сальським; на півдні — Єйський полковий округ Кубанської області й Медвеженський повіт Ставропольської губернії[1].

Опис

Черкаський округ був поділений річкою Дон на дві частини:

• північна частина, на правобережжі Дону, являє гористу, пересічену крутими балками та ярами місцевість;
• південна, задонська частина, на лівобережжі Дону, має вигляд рівної, хвилеподібної поверхні, пересіченої неглибокими балками та покритої місцями невисокими курганами, що мають вид насипних.

Задоння

Задонська сторона почала заселятися тільки з 1809 року, коли принади Задонського степу стали більш відомими й приваблювали переселенців з навіть з віддалених губерній. Першими переселенцями на Задонського степу були козаки; за ними, за бажанням поміщиків, - селяни; й за тим іногородні різного звання. Козаки жили на козацьких юртах; тимчасово-зобов'язані селяни, - на землі власників; іногородні, - на ділянках чиновників.

У Задонні Черкаського округу були 4 розряди земельної власності:

• землі козацькі,
• селянські (селянські наділи, що становлять власність селян),
• власницькі (спадкові дачі поміщиків),
• чиновницькі (нарізані ділянки, переведені у 1870 році в спадкову власність).[2]

Адміністративний поділ

Станом на 1859 рік

Станом на 1859 рік у Черкаському окрузі було 14 юртів, у тому числі юрт 3-х Новочеркаських станиць:

• Аксайський юрт

• Гнилівський юрт
• Грушівський юрт

• Єгорлицький юрт
• Єлісаветовський юрт

• Кагальницький юрт
• Кривянський юрт

• Маницький юрт
• Мечетинський юрт
• Новочеркаський юрт

• Олександрівський юрт
• Ольгинський юрт

• Старочеркаський юрт

• Татарський юрт.[3]

У Черкаському окрузі були окремі власницькі поселення у задонських степах, що не відносилися до жодного юрту: Федоровський, Василевський, Іванівський Шамшів, Слюсарів Олексіївський, Слюсарів Іванівський, Олександрівський, Іллінський, Курнаківський, Курпаковський, Боков Кугаївський, Наслідишев, Бондирів й Іловайський (Новопральський)[3].

Станом на 1873 рік

На 1873 рік Черкаський округ поділявся на 1 місто (Новочеркаськ), 16 козацьких станиць (у тому числі 3 у складі міста Новочеркаська) й 5 селянських волостей[4]:

Місто Новочеркаськ

Місто поділялося на три станиці:

• Верхньо-Новочеркаська,
• Середньо-Новочеркаська,
• Нижньо-Новочеркаська.

Рішенням Військової Ради від 25 серпня 1876 року три Новочеркаські станиці перетворили на дві станиці:

• Середньо-Новочеркаська станиця стала Першою Новочеркаською,
• Верхня й Нижня Новочеркаські станиці - Другою Новочеркаською.

У 1889 році обидві станиці реорганізовані в одну - Новочеркаську станицю.

Юрти станиць

• Аксайський юрт,
• Гнилівський юрт,
• Грушівський юрт,
• Єгорлицький юрт,
• Єлисаветівський юрт,
• Кагальницький юрт,
• Кривянський юрт,
• Маницький юрт,
• Мечетинський юрт,
• Олександрівський юрт,
• Ольгинський (Махинський) юрт,
• Стрітенський (до 1777 року — Рогівський) юрт,
• Старочеркаський юрт,
• Хомутовський юрт.

Волості

• Гуляй-Борисовська волость,
• Іллінська волость,
• Сулиновська волость,
• Федорівська волость,
• Олексіївська волость.

Станом на 1913 рік

На 1913 рік до складу Черкаського округу входили 16 юрт станиць й 4 волості[5].

Юрти станиць

• Аксайський юрт,
• Олександрівський юрт,
• Багаївський юрт,
• Безсергенівський юрт,
• Грушівський юрт,
• Єгорлицький юрт,
• Заплавський юрт,
• Кагальницький юрт,
• Кривянський юрт,
• Маницький юрт,
• Мелеховський юрт,
• Мечетинський юрт,
• Новочеркаський юрт - місто Новочеркаськ
• Ольгинський юрт,
• Старочеркаський юрт,
• Хомутовський юрт.

Волості

• Гуляй-Борисівська волость,
• Маницько-Балабанська волость,
• Сулиновська волость,
• Федорівська волость.

Станом на 1918 рік

На 1918 рік в складі округу згадуються нові юрти[6]:

• Володимирівський юрт,
• Заплавський юрт.

Єлизаветівський й Гнилівський юрти перейшли до Ростовського округу.

Див. також

• Адміністративний поділ області Війська Донського в 1918 році

Примітки

1. Демоскоп Weekly - Приложение. Справочник статистических показателей. www.demoscope.ru. Архів оригіналу за 14 серпня 2018. Процитовано 13 серпня 2018.
2. «Записка о населенных местах Черкасского округа за 1871 год» (Труды Областного войска Донского статистического комитета. Выпуск № 2. Новочеркасск, 1874).
3. Списки населенных мест Российской империи, составленные и издаваемые Центральным статистическим комитетом Министерства внутренних дел. Выпуск 12: Земля Донского Войска: по сведениям 1859 года / обработан ред. И. Вильсоном. — 1864. — Санкт-Петербург: в типографии Карла Вульфа, 1861—1885 года.
4. «Записка о населенных местах Черкасского округа за 1871 год» (Труды Областного войска Донского статистического комитета. Выпуск № 2. Новочеркасск, 1874).
5. Волостныя, станичныя, сельскія, гминныя правленія и управленія, а также полицейскіе станы всей Россіи съ обозначеніем мѣста ихъ нахожденія. http://www.prlib.ru/Lib/pages/item.aspx?itemid=391 [Архівовано 16 червня 2017 у Wayback Machine.] - Київ - Издательство Товарищества Л.М. Фишъ - 1913
6. Карташов Ю. Казачьи населённые пункты Всевеликого Войска Донского в 1918 году