Черкаський округ
Черкаський округ (рос. Черкасский округ) — округ у складі Землі Війська Донського до 1870 року й у складі Області Війська Донського у 1870—1920 роках. Окружний центр був у обласному центрі — місті Новочеркаську. Округ був положений у Нижньому Подонні вище Ростову. Мовний склад населенняНа 1897 рік населення округу становило 240222 осіб. З них рідна мова була російська для — 189642 осіб (78,9 %), українська — 45350 (18,9 %), білоруська — 2290 (0,95 %), вірменська — 683 осіб, татарська — 579 осіб, німецька — 481 осіб, калмицька — 314 осіб й польська — 269 осіб. МежуванняНа заході він межував з Міуським округом й Ростовським повітом Катеринославської губернії (а з 1887 року Ростовським округом); на півночі — з Донецьким округом; на сході — з Першим Донським й Сальським; на півдні — Єйський полковий округ Кубанської області й Медвеженський повіт Ставропольської губернії[1]. ОписЧеркаський округ був поділений річкою Дон на дві частини:
ЗадонняЗадонська сторона почала заселятися тільки з 1809 року, коли принади Задонського степу стали більш відомими й приваблювали переселенців з навіть з віддалених губерній. Першими переселенцями на Задонського степу були козаки; за ними, за бажанням поміщиків, - селяни; й за тим іногородні різного звання. Козаки жили на козацьких юртах; тимчасово-зобов'язані селяни, - на землі власників; іногородні, - на ділянках чиновників. У Задонні Черкаського округу були 4 розряди земельної власності:
Адміністративний поділСтаном на 1859 рікСтаном на 1859 рік у Черкаському окрузі було 14 юртів, у тому числі юрт 3-х Новочеркаських станиць: У Черкаському окрузі були окремі власницькі поселення у задонських степах, що не відносилися до жодного юрту: Федоровський, Василевський, Іванівський Шамшів, Слюсарів Олексіївський, Слюсарів Іванівський, Олександрівський, Іллінський, Курнаківський, Курпаковський, Боков Кугаївський, Наслідишев, Бондирів й Іловайський (Новопральський)[3]. Станом на 1873 рікНа 1873 рік Черкаський округ поділявся на 1 місто (Новочеркаськ), 16 козацьких станиць (у тому числі 3 у складі міста Новочеркаська) й 5 селянських волостей[4]: Місто НовочеркаськМісто поділялося на три станиці:
Рішенням Військової Ради від 25 серпня 1876 року три Новочеркаські станиці перетворили на дві станиці:
У 1889 році обидві станиці реорганізовані в одну - Новочеркаську станицю. Юрти станиць
Волості
Станом на 1913 рікНа 1913 рік до складу Черкаського округу входили 16 юрт станиць й 4 волості[5]. Юрти станиць
ВолостіСтаном на 1918 рікНа 1918 рік в складі округу згадуються нові юрти[6]: Єлизаветівський й Гнилівський юрти перейшли до Ростовського округу. Див. такожПримітки
|
Portal di Ensiklopedia Dunia