Червоний Рай
Червоний Рай (крим. Qızıl Cennet; також Грушевий рай, крим. Armut Cennet; до 1940-х — Садівник; до 1920-х — Рай; Маєток Сарібана) — колишнє село в Криму, зараз південна околиця села Корбекуль (Ізобільне) Ялтинського району Автономної Республіки Крим, Україна.[1] ІсторіяПерша згадка зустрічається у праці Шарля Монтандона «Путівник мандрівника Кримом…» 1833 року, в якому сказано, що «Пан Райський володіє молодим виноградником у 15 000 лоз».[2] Називалося землеволодіння «сад Рай» за прізвищем господаря, Надвірного Радника і Кавалера, Миколи Григоровича Райського.[3] Час придбання маєтку Давидом Єфраїмовичем Сарібаном поки не встановлений, вважається, що це сталося наприкінці ХІХ століття. Караїмське прізвище Сарібан досить поширене, вважається, що цей рід походить із Чуфут-Кале.[4] Як дача Мойсея і Соломона Давидовичів Сарібан, без мешканців, з 1 двором та ділянкою площею 19,33 десятини при місті Алушта в Алуштинській волості Ялтинського повіту, маєток записаний у «Статистичному довіднику Таврійської губернії. Ч.ІІ-я. Статистичний нарис, випуск восьмий Ялтинський повіт, 1915 рік».[5] Після окупації Криму більшовиками Мойсей Давидович Сарібан нібито «добровільно» передав маєток у власність держави, залишившись керуючим. На базі маєтка було утворено артіль «Садівник».[3] Головний будинок маєтку з 1920-х років використовується як комунальне житло. У 1940-х роках артель перетворили на радгосп «Червоний Рай». У 1992 році проросійська влада півострова знесла всі самозабудови кримських татар в селі, які поверталися з депортації і мали право на землю, як і всі громадяни України. Свавілля влади спровокувало багатотисячний мітинг кримських татар під стінами Верховної Ради Криму.[6] Рішенням сесії Алуштинської міської ради від 11 листопада 2011 р. № 7/463 власники маєтку «Рай» Сарібан Давид Єфраїмович та його син Мойсей Давидович Сарібан відзначені почесним званням «Видатний алуштинець».[7] Наприкінці липня 2012 року дорожні знаки «Початок населеного пункту» та «Кінець населеного пункту» з написом «Червоний Рай» з обох боків села були демонтовані, замість них на ближньому до Алушти кордоні Червоного Раю було встановлено пару знаків («Початок…» та «Кінець…») з написом «Ізобільне» — колишнє село увійшло до складу Ізобільного.[8] Хоча село Червоний Рай офіційно не існує, до 2021 року дорожній знак місцеві жителі або дорожні служби все одно відновили. Примітки
|
Portal di Ensiklopedia Dunia